Музиченко Олег Олександрович

МУЗИЧЕ́НКО Олег Олександрович (17. 04. 1908, Одеса — 21. 04. 1993, м. Сан-Антоніо, шт. Техас, США) — піаніст, музико­знавець, педагог. Син О. Музиченка. Кандидат філологічних наук (1936). Закін. Київ. муз.-драм. ін­ститут (1930), Моск. консерваторію (1936). Від­тоді — завідувач від­ділу муз. фольклору Ін­ституту мистецтво­знавства АН УРСР, 1938–43 — від­ділу Всесоюз. та муз. кер. Укр. радіо. 1943 емігрував за кордон, мешкав у Німеч­чині, згодом — у Бразилії. 1948–60 — директор консерваторії в Блуменав та Сан-Паулу (обидва — Бразилія); 1960–64 — викладач Укр. муз. ін­ституту в Нью-Йорку; 1965–75 — викладач та завідувач від­ділу Ін­ституту мов у Вашинґтоні. Як піаніст ви­ступав в Україні, Росії, Німеч­чині, Бразилії, США. 1963 від­бувся його концерт у Літ.-мист. клубі в Нью-Йорку, виконував сонати Л. ван Бетговена. Автор праці «Фольклор як процес» (К., 1936).

Завантажити статтю