Музическу Гавриїл
Визначення і загальна характеристика
МУЗИЧЕ́СКУ Гавриїл (справж. — Музиченко Гаврило Вакулович; 20. 03(01. 04). 1847, м. Ізмаїл, нині Одес. обл. — 08(21). 12. 1903, м. Ясси, нині Румунія) — композитор, хормейстер, педагог, музично-громадський діяч. Початк. муз. освіту здобув у духов. семінарії в м. Хуші (Румунія). Закін. Консерваторію у м. Ясси (1866; кл. теорії музики П. Мезетті, скрипки — Г. Ваґнера, хор. диригування — Дж. Буради). Водночас 1864–66 співав у хорах нац. театру та Ясської митрополії. Удосконалював майстерність у Придвор. співочій капелі та С.-Петербур. консерваторії (1871–72). У 1872–1903 — проф. Ясської консерваторії, водночас від 1901 — її дир. М. — основоположник румун. і молдав. профес. хор. мистецтва. 1876–1903 — керівник і диригент хору Ясської митрополії. Сприяв реформуванню традицій церк. співу, зокрема домігся дозволу співати жінкам у хорі. Разом із хором гастролював у Румунії та за кордоном, поповнив його репертуар рад. творами, а також румун. і молдав. творами у влас. обробці. У хор. композиціях продовжував традиції укр. духов. музики, зокрема Д. Бортнянського, М. Березовського, А. Веделя. Його твори «Херувимський гімн», Духов. концерт № 1 відомі у православ. традиції, їх виконують у Володимир., Михайлів. соборах (Київ), храмах Ляйпциґа, Будапешта, Трансильванії та ін. Антологія М. «12 національних мелодій, записаних, гармонізованих і аранжованих для мішаного хору і фортепіано» створ. на заклик румун. класика В. Александрі, на Всесвіт. виставці 1889 у Парижі відзнач. великою золотою та сріб. медалями. Автор «Практичного курсу хорової музики» для серед. шкіл. Ім’ям М. названо Інститут мистецтв у Кишиневі, вулиці в Ізмаїлі, Яссах.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
