Музичка Андрій Васильович
Визначення і загальна характеристика
МУЗИ́ЧКА Андрій Васильович (24. 11(06. 12). 1886, с. Доброводи, нині Збараз. р-ну Терноп. обл. — 08. 09. 1966, м. Семипалатинськ, нині Семей, Казахстан) — літературознавець. Кандидат філологічних наук (1958). Навч. на філол. факультеті Львів. університету (1907–11). У 1916 та 1918 учителював у Тернополі; 1917–18 — викладач укр. літ-ри у Кам’янець-Поділ. пед. інституті (нині Хмельн. обл.). 1919–20 — чл., згодом — голова Галиц. рев. комітету у Вінниці, а потім Балті. 1919–20 працював в Одес. укр. учит. інституті; 1920–30 — в Одес. ІНО, де читав лекції з української мови та літ-ри, новіт. укр. літ-ри, укр. новелістики, укр. літ-ри 19–20 ст. Член Одес. наук. товариства при ВУАН (1926–30), співроб. Постій. комісії для видання пам’яток новіт. письменства ВУАН (1927–30). У 1931 заарешт. за участь у т. зв. контррев. змові, 1932 звільнений з-під варти із забороною проживання в УСРР упродовж 3-х р. 1932–36 — у Башкир. пед. інституті. 1938 знову заарешт., 1939 за звинуваченням в участі в контррев. організації засудж. до 5-ти р. заслання. Реабіліт. 1956. Від кін. 1930-х рр. викладав рос. літературу та літературу народів СРСР у Кизилордин., а згодом у Семипалат. пед. інститутах. Вивчав біографію і творчість укр. письменників, зокрема Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, Г. Сковороди, Марка Черемшини, М. Коцюбинського.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Маркіян Шашкевич в столітній ювілей. Л., 1911; Поетична творчість Сковороди // Пам’яті Сковороди. О., 1923; Від життя до слова, або Хвильовий як новеліст // ЧШ. 1924. № 3; Леся Українка: її життя, громадська діяльність і поетична творчість. О., 1925; Шляхи поетичної творчості Івана Франка. Х.; О., 1927; Марко Черемшина (Іван Семанюк). О., 1928; М. Комаров як літературний критик і літературознавець // Літ. архів. 1930. Кн. 3–6.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
