Мулик-Луцик Юрій Олексійович
Визначення і загальна характеристика
МУ́ЛИК-ЛУ́ЦИК Юрій Олексійович (31. 12. 1913, с. Татаринці Кременец. пов. Волин. губ., нині Лановец. р-ну Терноп. обл. — 12. 06. 1991, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — дослідник історії української Церкви, славіст, філософ. Дійсний член УВАН. Студіював право й сусп. науки у Вілен. (нині Вільнюс, 1933–36), слов’ян. філологію у Львів. (1936–37) та Варшав. (1937–39) університетах. В останньому 1939 здобув ступ. магістра за працю «Західні впливи в українській церковній драмі», 1948 в УВУ в Мюнхені під керівництвом проф. Ю. Шевельова — д-ра з теми «Психотранспозиція в українській синтаксі». 1948 виїхав до Канади. Тут викладав у Манітоб. університеті (допомагав Я. Рудницькому в організації відділу славістики), в Колегії св. Андрея у Вінніпезі, був ред. часописів «Вісник», «Рідна нива», «Новий літопис» та «Віра і культура». Один з організаторів товариства «Волинь», Інституту дослідів Волині, наук. ред. їхніх видань. Як філософ, М.-Л. притримувався антропоцентризму. Важливою, на його думку, є антропотелеологія, що концентрується на меті буття людини. У співавт. із С. Савчуком підготував монум. працю «Історія Української греко-православної церкви в Канаді» в 6-ти т. (видруковано лише т. 1–4 — 1984–89). За його ред. і доповненнями видано «Етимологічний словник української мови» І. Огієнка (т. 1–3, 1979, 1982, 1988). Автор низки наук. розвідок, зокрема «Духовний портрет Ольги Кобилянської» (1952), «Старо-церковно-слов’янська мова як мова релігійного культу», «До методології назвознавства» (обидві — 1953), «Психологічна й антропологічна характеристика волинян» (1954), «Читанка кирилівських текстів із словником», «Граматика церковно-слов’янської мови», «Нарис історії Української Православної Церкви» (ч. 1; усі — 1979). Усі зазнач. праці опубл. у Вінніпезі.
Рекомендована література
Завантажити статтю
