МУР (Мистецький український рух) — обʼ­єд­на­н­ня українських еміграційних письмен­ників. Створено 1945 року в місті Фюрт (Німеч­чина). Організаційний комітет складали: І. Багряний, В. Петров, Ю. Косач, І. Костецький, У. Самчук (голова), Юрій Шерех (за­ступник голови, див. Ю. Шевельов) та ін. Головне зав­да­н­ня МУРу — виробити стратегію модернізації української літератури зі збереже­н­ням кращих традицій вітчизняного письменства та творчого засвоє­н­ня досвіду світових літератур. Першочергова мета його діячів — служити українському народові, вивести українську культуру на світові обрії. 1945–1948 проведено зʼ­їзди в Ашаф­фенбурзі, Берхтесґадені, Ульмі, Штут­тґарті та декілька теорійних конференцій в Авґсбурзі, Байройті, Майнц-Кастелі.

1946 року МУР під одно­ймен­ною на­звою видав три літературно-мистецькі збірники та альманах. Перший збірник від­кривався про­грамною стат­тею «Чого ми хочемо». У ньому опубліковано літературно-критичні, культурологічні стат­ті В. Бера «Засади естетики», І. Багряного «Думки про літературу», У. Самчука «Велика література», Юрія Шереха «Стилі сучасної української літератури на еміграції», О. Грицая «Мала чи велика література?», спогади В. Блавацького «Моя праця з Лесем Курбасом», поезії Є. Маланюка, І. Багряного, О. Лятуринської, В. Барки, Л. Полтави. У другому (обидва — Мюнхен; Карльсфельд) вміщено літературно-критичні, теорійні, культурологічні стат­ті та доповіді, виголошені на мурівських зʼ­їздах: В. Петрова «Історіософічні етюди», В. Державина «Про­блема класицизму та систематика літературних стилів», Л. Білецького «“Камін­ний господар”, драма Лесі Українки», Ю. Косача «Вільна українська література», О. Кульчицького «Казка у світовід­чуван­ні дитини», В. Витвицького «Наші зав­да­н­ня». По­дано від­криті листи У. Самчука до О. Грицая та І. Костецького до О. Бабія. Рубрику «Поезія» пред­ставили вірші Юрія Клена, Ю. Косача, О. Веретенченка, С. Риндика, Л. Лимана. Третій збірник (Реґенсбурґ) роз­починався вступною стат­тею «Основи». До нього уві­йшли роз­відки Ю. Липи «Похвала математиці», В. Петрова «Історіософічні етюди» (закінче­н­ня), Юрія Шереха «В оброні великих», В. Чапленка «Межі й можливості мово­стилю», П. Петренка «Естетичне “вірую” Миколи Євшана», Л. Білецького «Критика й письмен­ник», І. Костецького «Український реалізм ХХ сторіч­чя», вірші Михайла Ореста, С. Гординського, В. Лесича, Яра Славутича, а також лист-від­повідь У. Самчукові від О. Грицая та лист Ю. Косача «До доньї Ельвіри де Ґравальос», спогади М. Бажанського «Людина і вир». У всіх трьох збірниках була рубрика «Хроніка», в якій подавали матеріали зі зʼ­їздів та конференцій МУРу. Планували й четвертий збірник, однак через низку причин він так і не побачив світ. Орієнтовний його зміст такий: стат­ті О. Грицая «Творча мета і небезпека літературної критики», В. Державина «Сучасна французька драма», Юрія Дивнича «Михайло Драгоманов», Ю. Косача «Обрії нової драми», Є. Оленського «Про­блеми українського симфонізму», Б. Подоляка «Пита­н­ня літературної критики на еміграції» та інші; вірші Василя Барки, А. Гарасевича, Юрія Клена, О. Лятуринської, Леоніда Полтави, Г. Черінь.

У альманасі «МУР. Література. Мистецтво. Критика» (Новий Ульм) вміщено художні твори та літературно-мистецькі роз­відки. Ви­да­н­ня обʼ­єд­на­н­ня виходили в серіях «Золота брама» та «Мала бібліотека МУРу». За даними Г. Грабовича, упродовж 1945–1949 на­друковано понад 1200 книжок і памфлетів з різних галузей, близько 250 з них — публікації оригінальних поетійних, прозових та драмних творів.

За даними дослідників, членами МУРу була 61 особа. Після від­ʼ­їзду з таборів для пере­міщених осіб більшості його членів обʼ­єд­на­н­ня припинило діяльність. У 1950-х роках зʼявилася організація українських письмен­ників «Слово», що стала найчисельнішою та най­активнішою письмен­ницькою організацією діаспори (1970 року — 150 членів).