Мураї Такаюкі

МУРА́Ї Такаюкі (07. 01. 1937, префектура Кагава, Японія) – японський літературознавець-славіст, перекладач. Закін. рос. відділ. Інституту іноз. мов (м. Кобе, Японія, 1961), захистив канд. дис. з історії рос. літ-ри (1964). У 1970–2000 – ад’юнкт-проф. рос. філології та проф. слов’ян. філології Університету м. Кобе; від 2000 – проф. слов’ян. філології коледжу Сідзенавате-ґакуен (м. Осака). М. сприяв зародженню япон. україністики, зокрема досліджував і популяризував творчість Т. Шевченка. Автор ґрунт. розділу «Шевченко і українська мова» у колект. монографії «Контрастивне дослідження сучасної української граматики» (Кобе, 1993) япон. мовою. У цій праці він стисло виклав історію розвитку української мови в період 16–18 ст., проаналізував процес формування укр. літ. мови, описав та узагальнив як власні спостереження щодо деяких характер. мовних особливостей поет. творів Т. Шевченка та його худож. стилю загалом, так і висновки інших, зокрема й укр., лінгвістів, які вивчали цю проблему. На прикладі аналізу окремих поезій («Заповіт», «Думи мої, думи мої» (1840), вступ до балади «Причинна – Реве та стогне Дніпр широкий», «Думка – Вітре буйний, вітре буйний!» та ін.) він продемонстрував япон. читачеві специфіку шевченків. поетики та майстерність його віршування, вказавши на поет. жанри, худож.-образні й мовностиліст. засоби, строфічні форми, вірш. розміри, які найчастіше використовує поет. Характер. рисою наук. дослідж. М. є компаратив. підхід до поет. спадщини Т. Шевченка, вивчення впливу його творчості на окремих япон. письменників, зокрема Т. Сібуя, який не обмежувався лише влас. переживаннями, його вірші мають такий самий характер, що й вірші укр. поета, і набули тієї ж особливої сили узагальнення, під дією якої особисті почуття стають загальнолюдськими. М. виступав як перекладач творів Т. Шевченка япон. мовою. За його участі 1964 у Токіо з нагоди 150-літ. ювілею від дня народж. Т. Шевченка вийшла друком перша зб. япон. перекладів віршів укр. поета – «Як умру...», що стало знач. подією в літ. житті Японії, викликало неабияку зацікавленість япон. читачів творчістю Т. Шевченка, укр. літ-рою й Україною загалом. Книга отримала численні схвал. відгуки та рецензії. Гол. перекладац. праця М. – «Збірка віршів Т. Шевченка» (Токіо, 1988, у співавт. з Т. Сібуєю), до якої ввійшли вперше повністю перекладені япон. мовою поеми «Гайдамаки», «Катерина», «Наймичка», балада «Тополя», вірші «Перебендя», «Заповіт», цикл «В казематі» та ін., а також три статті М. – «Життя і мистецтво Шевченка», «Тейсуке Сібуя і Тарас Шевченко» та «Початок японсько-українських літературних зв’язків – Великий Кобзар і послідовник його вчення Тейсуке Сібуя», статті «Моя зустріч із Шевченком» Т. Сібуя та «Син волі» І. Драча. Книга містить докладну біогр. довідку та хронологію гол. подій життя Т. Шевченка, ілюстрована числен. його малюнками і сучас. фотокартками.

Тв.: укр. перекл. – Кобзареве відлуння в Японії // Вітчизна. 1986. № 3; Відлуння Фудзіями: Нотатки про популяризатора творчості Т. Г. Шевченка в Японії С. Тейсуке // Дніпро. 1989. № 3.

Літ.: Крикуненко В. Свіжа квітка Японії: [Перекл. і вид. творів Т. Шевченка в Японії] // ЛУ. 1989, 26 січ.; Накаї К. Шевченко в Японії // Сучасність. 1989. № 3.

І. П. Бондаренко

Основні твори

укр. перекл. – Кобзареве відлуння в Японії // Вітчизна. 1986. № 3; Відлуння Фудзіями: Нотатки про популяризатора творчості Т. Г. Шевченка в Японії С. Тейсуке // Дніпро. 1989. № 3.

Рекомендована література

Крикуненко В. Свіжа квітка Японії: [Перекл. і вид. творів Т. Шевченка в Японії] // ЛУ. 1989, 26 січ.;
Накаї К. Шевченко в Японії // Сучасність. 1989. № 3.