Муракамі Харукі

МУРАКА́МІ Харукі (12. 01. 1949, м. Кіото, Японія) — японський новеліст, есеїст, романіст, перекладач. Його книги та оповідання були і залишаються бестселерами як в Японії, так і за кордоном, їх перекладено 50-ма мовами світу і видають мільйон. тиражами. Дитинство провів у порт. м. Кобе. Змалку читав твори англ. письменників, спілкувався з іноземцями і ще в молодості зрозумів, що япон. література потребує модернізації. Від 1968 студіював класичну драму у відділ. театр. мистецтв Токій. університету Васеда. 1974 відкрив у столиці джаз-бар «Peter Cat». Від поч. 1980-х рр. — на творчій роботі. Автор «Трилогії Щура» — «Слухай пісню вітру» (1979), «Пінбол — 1973» (1980) та «Погоня за вівцею» (1982; літ. премія Номі для початківців, 1982), у 1988, в цьому ж ракурсі, опублікував роман «Танцюй, танцюй, танцюй». У ранніх творах М. його герої ведуть вільний спосіб життя, часто відвіду­ючи бари, насолоджуються лірикою пісень, переживають зустрічі й розставання. Літ. твори в такому стилі відразу стали популярними серед юних читачів, а М. став кумиром молодого покоління Японії кін. 20 ст. Згодом настало визнання більш широкої аудиторії. Осн. віхами росту стали подорож у США і публікація роману «Країна чудес без гальм і кінець світу» (1985), який отримав визнання (літ. премія Танідзакі, 1985). У 1987 поселився на о. Крит, де закінчив роботу над романом «Норвезький ліс», що приніс М. популярність у всьому світі. Від 1991 — у США, викладав у Прінстон. університеті, видав роман «На південь від кордону, на захід від сонця» (1992), у наступні роки — в університеті Медфорда (шт. Массачусетс) — 3 т. роману «Хроніка заводного птаха» (1994–95). Після землетрусу в Кобе (1995) та газ. атаки в Токій. метро М. повернувся на батьківщину. Взяв численні інтерв’ю у терористів і видав двотомник «Підземка» (1997) та «Край обітований» (1998), далі, в стилі постмодернізму, 2002 — роман «Кафка на пляжі» (літ. премія Ф. Кафки, 2006), у 2009 — «1Q 84», у 2013 — «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі», 2017 — «Вбивство командора». Сюжети творів зрілого майстра часто сюрреалістичні, меланхолічні або фаталістичні, позначені кафкіан. баченням тем алієнації й самотності, органічно вплітаються в його літ. роботу. М. відомий також перекладами творів амер. авторів кін. 20 ст. — С. Фіцджеральда, Т. Капоте, Дж. Ірвінґа, Дж. Селінджера, Р. Карвера, казок К. ван Оллсбурґа та У. Ле Ґуїна. Творчість М. відзначена числен. нагородами, серед яких — World Fantasy Award, Frank O’Connor International Short Story Awаrd, Franz Kafka Prize, Welt-Literatur Pries. 2015 г. «Time» назвала його серед 100 найбільш впливових людей світу. 2018 університет Васеда прийняв рішення про надання приміщення архіву М., зокрема його колекції із 40 тис. джаз. платівок.

Завантажити статтю