Мурашов Юрій Ігорович
МУРАШО́В Юрій Ігорович (13. 05. 1945, смт Апостолове, нині місто Дніпроп. обл. — 01. 09. 2005, Київ) — учасник правозахисного руху, перекладач. Закін. факультет іноз. мов (1968) та істор. факультет (1974) Київ. університету, курси араб. мови (1975). Будучи студентом, самостійно вивчав мову суахілі, бо вважав, що досвід визволення афр. та араб. країн може знадобитися Україні у визволенні з колоніал. стану в складі СРСР. Перші літ. спроби М. — переклади афр. поетів США. Працював екскурсоводом-перекладачем, завідувач відділу нумізматики Держ. істор. музею України (Київ, 1968–77). Коли 1969 розпочато кампанію проти нумізматів, що завершилася судовим переслідуванням колекціонерів за начебто валютні операції, М. як експерт дав правдиві фах. свідчення, що суперечили намірам слідства. У 1970-х рр. брав активну участь у правозахис. русі, розповсюджував самвидав. 1977–83 та від 1986 — учитель англ. мови та історії в школах Києва; 1983–85 — ст. лаборант Поділ. археол. експедиції Інституту археології НАН України (Київ), брав участь в археол. розкопках київ. Подолу. За часів «перебудови» М. брав участь у діяльності Укр. культурол. клубу, Укр. Гельсин. спілки. Після трансформації в УРП увійшов до складу Ради партії. 1992 разом із С. Хмарою створили Укр. консерват. респ. партію, 1994–2001 — чл. її Центр. проводу, голова Київ. крайової організації. Організатор і учасник числен. акцій, що передували відновленню Україною незалежності, перепоховання В. Стуса, Ю. Литвина і О. Тихого, Ланцюга єднання 22 січня 1990. Один із засн. (1990), згодом голова Укр. комітету «Гельсинкі–90». Автор низки публікацій з питань прав людини, перекладів з англ., франц., польс., араб., турец. мов. Трагічно загинув.
Завантажити статтю
Людина 
