Мурович Володимир Теодорович
Визначення і загальна характеристика
МУРО́ВИЧ Володимир Теодорович (псевд.: Др. В. Лев, В. Стебельський; 05. 06. 1888, с. Швейків, нині Монастирис. р-ну Терноп. обл. — 20. 10. 1968, м. Мюнхен, Німеччина) — правознавець, громадський діяч, публіцист. Навч. у гімназіях міст Бучач (нині Терноп. обл.) і Коломия (нині Івано-Фр. обл.), студіював право у Львів. університеті. До 1914 працював пом. адвоката. Під час 1-ї світової війни — підхорунжий Легіону УСС. Брав участь у підготовці зброй. повстання у Львові. Напередодні 1 листопада 1918 за дорученням Укр. військ. комітету прибув у Коломию, став учасником встановлення укр. влади у місті. Повернувся з підмогою у Львів, воював із польс. підрозділами. Військ. службу продовжив четарем в УГА. У квітні 1920 потрапив у польс. полон, утримувався в таборах для інтернованих. Від 1922 працював адвокатом на Тернопільщині, Станіславщині, Львівщині. 1925 здобув докторат із пра-ва. Влітку 1939 ув’язнений польс. владою у таборі в м. Береза Картузька (нині Білорусь), звільнений на поч. вересня. Від осені 1943 служив у суді при штабі дивізії «Галичина». Після 2-ї світової війни мешкав у Німеччині. Заснував й очолював «Українське католицьке видавництво» (Мюнхен), редагував тижневик «Християнський шлях», часопис «Українські християнські вісті» (від 1963). Автор багатьох статей, нарисів, репортажів, істор. розвідок в укр. часописах Галичини та діаспори, а також брошур «Греко-католицька церква у житті українського народу (з українського національного становища)» (Марієнталь, 1946; Мюнхен, 1962), «Люрдський провідник» (1949), кн. «Подорож до святої Землі» (1956) і «По святій Землі: враження з подорожі і опис святих місць» (Мюнхен, 1959). Видав «Християнський календарик з нагоди Другого Ватиканського вселенського собору» (1962). У кн. М. Гуцуляка «Перший листопад 1918 року на західних землях України за спогадами і житєписами членів комітету…» (Ванкувер, 1973; К., 1993) вміщено спогад М. «За Українську державу».