Муромець (Круглик)

МУ́РОМЕЦЬ (КРУ́ГЛИК)  — городище. Датоване 12–13 ст. Знаходиться у межах Києва на одній з острів. ділянок лівобереж. частини заплави Дніпра, що з одного боку прилягає до парку Муромець, з ін. — до русла сучас. р. Десенка (колишня Чорторий). Довгий час пам’ятка не була відома науці, хоча інформацію про неї зберігали мешканці с. Вигурівщина (нині у складі Києва), які називали цю місцевість Круглик. Уперше городище зафіксував 1982 М. Сагайдак, однак відтоді воно залишається недостатньо дослідженим об’єктом. Це округла у плані тер. пл. бл. 2 га, обнесена лінією земляного валу. З пн.-сх. боку прослідкований захисний рів. Ширина оборон. лінії (вал — рів) складає бл. 5-ти м. В описах Лівобережжя 16–17 ст. цей острів згаданий як Муравець, 1613 польс. король Сиґізмунд ІІІ подарував його разом із с. Милославичі київ. ключнику С. Вигурі. Як частина міських тер. зафіксов. на планах Києва 19 — поч. 20 ст., зокрема на плані Києва 1902 тут позначено міський о-в Муромець. Локалізація пам’ятки у пн. зоні лівобереж. частини долини Дніпра при зіставленні з даними матеріалів істор. топографії міста дає підстави для її ототожнення (хоча із певною гіпотетичністю) з конкрет. істор. пунктами вказаної зони міста. Серед найімовірніших претендентів на таку роль — згаданий в Іпатіїв. літописі «другий дворъ за Днѣпромъ …его же звашеть самъ Раемъ». У літопис. статті йдеться про події після смерті великого князя київського Юрія Долгорукого (датована 15 травня 1158). Іще один сюжет із життя київ. княжої династії може бути пов’язаний із цим осередком — згідно з писем. джерелами, восени 1240, коли осн. сили хана Батия вже стояли побл. стін Києва, князь Михайло Всеволодович утік спочатку до Угорщини, звідти — до Польщі; а після повернення мешкав на о-ві побл. Києва. Археол. розкопки городища не проводили. Матеріали обстежень зберігаються в Інституті археології НАНУ (Київ).

Завантажити статтю