Мурський Володимир Васильович

МУ́РСЬКИЙ Володимир Васильович (10. 11. 1888, Львів — 19. 07. 1935, Стамбул) — дипломат, публіцист. Закін. учител. семінарію у Львові, учителював на Львівщині. Влітку 1914 мобілізов. до австро-угор. армії. Воював на Сх. фронті, 1915 потрапив у рос. полон. Восени 1917 прибув в Одесу, як представник УЦР брав участь у діяльності укр. влади. Від січня 1918 опікувався питаннями преси і пропаганди в Міністерстві освіти УНР у Києві. Від березня 1918 — радник посольства УНР у Стамбулі (перебував на цій посаді в часи Української Держави гетьмана П. Скоропадського та УНР періоду Директорії). 1920 переїхав до Відня. Виконував дипломат. доручення уряду УНР в екзилі, вміщував публікації у ж. «Воля» (згодом «Воля України»). Надалі проживав у Польщі. Від 1929 — офіц. представник уряду УНР в екзилі в Стамбулі. Працював над консолідацією укр. громади в Туреччині; встановив зв’язки з представниками цієї країни, Азербайджану, Японії, Франції, а також крим. татар; інформував політ. і громад. кола, пресу про Україну та її боротьбу за держ. незалежність. Видав кн. «Ukrayna ve іsti- klal mücahedeleri» («Україна та її боротьба за незалежність», 1930), «Yeni Rusya’nin iç yüzü» («Правдиве обличчя нової Росії», 1932; обидві — Стамбул). Опублікував 1930 статтю про Україну турец. мовою в азерб. вид. «Almanak», що було поширене у кількох країнах Араб. Сходу. 2018 завдяки зусиллям укр. дипломатів і активістів Укр. культур. товариства віднайдено й упорядковано могилу М. у Стамбулі, на ній встановлено новий пам’ятник.

Рекомендована література

1. Володимир Мурський // Діло. 1935, 9 серп.;
   Google Scholar Internet
2. Володимир Мурський // Календар «Дніпро» на передвступний рік 1936. Л., 1935;
   Google Scholar Internet
3. Дашкевич Я. Турецько-українські взаємовідносини в першій половині ХХ століття. Інформаційні стосунки: національний аспект // Україна: наука і культура. 2009. Вип. 35.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю