Мусіяка Віктор Лаврентійович
МУСІЯ́КА Віктор Лаврентійович (28. 06. 1946, с. Безводне Микол. р-ну Микол. обл. — 22. 07. 2019, Київ) — правознавець, політичний діяч. Кандидат юридичних наук (1977), професор (1995). Народний депутат України (1994–98, 2002–06). Орден Свободи (2021, посмертно). Закін. Харків. юрид. інститут (1973), де відтоді й працював: 1984–86 — декан заоч. ф-ту, 1986–88 — проректор з навч.-метод. роботи, водночас від 1985 — завідувач кафедри цивіл. права, 1991–94 — завідувач кафедри основ підприємництва і фінанс. права. У ВР України 2-го скликання — чл. Комісії з питань правової політики і судово-правової реформи, групи «Реформи», 1995–96 — Постій. представник Президента України у ВР України, 1996–98 — заступник Голови ВР України; 4-го — голова підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету з питань правової політики, чл. фракцій «Наша Україна», «Регіони України», «Вперед, Україно!», груп «Європейський вибір», «Центр», «Демократична Україна». 1999–2000 — заступник директора з наукової роботи Інституту законодавства ВР України; 2000–02 — завідувач кафедри галуз. правн. наук Нац. університету «Києво-Могилян. академія». 2014–15 — чл. Конкурс. комісії з висунення кандидатур на посаду дир. Нац. антикорупц. бюро України. В останні роки працював наук. консультантом Центру Разумкова (Київ). Наукові дослідження: проблеми цивіл. права, права власності, інтелектуал. власності, цивіл.-правових відносин, підприємн. діяльності. Співавтор проекту Цивіл. кодексу України. Серед праць — «Авторские договоры» (К., 1988), «Признаки объектов авторских правоотношений» (1988), «Правовые основы предпринимательской деятельности» (1995; обидві — Харків).