Мусковіт
МУСКОВІ́Т – мінерал класу силікатів, алюмосилікат калію та алюмінію шаруватої будови. За давньою назвою Росії – Московія, де 1850 вперше виявлено. Формула за Є. Лазаренком: KAl2[AlSi3O10 (OH, F)2](OH)2. Склад (з родовища Хазарібаг: K2O – 8,81 %; Al2O3 – 36,72 %; SiO2 – 45,57 %; H2O – 5,05 %; F – 0,15 %. Домішки: Fe2O3, FeO, MgO, CaO, Na2O, Li2O, Cr2O3. Сингонія переважно моноклінна; вид призматичний; кристали таблитчасті, пластинчасті, з гексагонал. обрисом, стовпчасто-пірамідаль- ні; лускуваті, променисті й волокнисті агрегати, суціл. листуваті маси. Спайність досконала. Густина 2,77–2,88; твердість 2–3. У тонких спай. листках безбарвний, часто жовтуватий, сіруватий, зеленуватий; блиск скляний; на площі спайності перламутр. полиск. Листки дуже еластичні. М. – породотвір. мінерал граніт. пегматитів, грейзенів і кристаліч. сланців. Найбільше значення має М., пов’язаний з пегматитами. Трапляється в асоціації з бамфордитом. М. серед слюд вирізняється найвищими електроізоляц. властивостями. У розмеленому вигляді застосовують також у буд., хім., гумотех. і порцелян. пром-стях. Роскоеліт (різновид М.) може бути рудою для вилучення ванадію. Розвідано великі родовища у штатах Біхар (Індія), Нью-Гемпшир, Пн. Кароліна, Пд. Дакота (усі – США), провінції Онтаріо (Канада), Сибіру та Карелії (Росія). Осн. виробники листового М.: Індія, Бразилія (Бразил. слюдонос. р-н), США, Франція, Іспанія. В Україні прояви М. виявлені в грейзенізов. пегматоїд. гранітах Волині, пегматитах Приазов’я та Павлоград-Запоріз. площі, сланцях і ґнейсах Рахів. масиву.
В. С. Білецький, В. І. Павлишин