Мусрепов Габіт Махмудович

МУСРЕ́ПОВ Габіт Махмудович (Мүсірепов Ғабит Махмұтұлы; 09(22). 03. 1902, аул Жанажол, нині Джамбул. р-ну Пн.-Казах­стан. обл. — 31. 12. 1985, Алма-Ата, нині Алмати) — казахський прозаїк, драматург, літературо­знавець, пере­кладач. Академік АН Казах. РСР (1958), нар. письмен­ник Казах­стану (1984). Герой Соц. Праці (1974). Державна премія Казах. РСР ім. Абая (1970), премія АН Казах. РСР ім. Ч. Валіханова (1976). Закін. робітфак у м. Оренбург (1926), навч. в Омському с.-г. ін­ституті (1927; обидва — РФ). На редактор. роботі. 1-й секр. СП Казах­стану (1956–61, 1964–66), секр. СП СРСР (1959–85). Дебютував 1925 оповіда­н­ням «Едіге» в г. «Еңбекші қазақ» («Казахський робочий»). Автор романів «Қазақ солдаты» («Солдат із Казах­стану», 1949), «Оянған өлке» («Пробуджений край», 1953), «Сөз жоқ, соның іздері» («Це його сліди», 1962), «Ұлпан» («Улпан її імʼя», 1976), поеми «Кездеспей кеткен бір бейне» («Раз і на все життя», 1966), повістей, оповідань. У своїх творах від­творював історію казах. народу, писав про людей праці, героїзм у роки 2-ї світової вій­ни, прославляв образ жінки-матері тощо. М. ві­ді­грав значну роль у роз­витку нац. драматургії — пʼєси «Амангелді» («Амангельди», 1936, у спів­­авт.), «Қозы Көрпеш — Баян Сулу» («Кози-Корпеш і Баян-Сулу», 1939), «Ақан сері — Ақтоқ­ты» («Ахан-сере Актокти», 1941) та ін. Писав кіносценарії, лібрето опер. Літературозн. праці й крит. стат­ті М. зі­брано в кн. «Суреткер парызы» («Обовʼязок художника», 1970), нариси і публіцист. твори — у зб. «Уақыт іздері» («Сліди часу», 1977). Усі за­знач. вид. опубл. в Алма-Аті. Низку статей присвятив Т. Шевченкові: «Дружба народів — велика традиція» (1958), «В сімʼї великій...» (1964) та ін. Ви­ступив з промовою на урочистому засі­дан­ні в Москві, присвяч. 150-річчю від дня народже­н­ня укр. поета (1964). Пере­клав драму Я. Галана «Любов на світан­ні». Окремі твори М. українською мовою пере­клали О. Довгий, З. Клещенко, В. Ружицький, І. Пе­данюк. В Алмати на честь М. створ. мемор. будинок-музей, на­звано бульвар, перед будівлею ТЮГу йому встановлено памʼятник.

Завантажити статтю