Мустель Евальд Рудольфович

Визначення і загальна характеристика

МУСТЕ́ЛЬ Евальд Рудольфович (21. 05(03. 06). 1911, Севастополь — 10. 04. 1988, Москва) — астрофізик, фахівець у галузі зоряної спектро­скопії та фізики Сонця. Доктор фізико-математичних наук (1943), професор (1944), член-кореспондент АН СРСР (1953). Сталінcька премія (1952), премія ім. А. Белопольського АН СРСР (1981, перший лауреат). Закін. Моск. університет (1935), де від­тоді й працював: 1944–51 — професор кафедри астрофізики. 1946–60 — у Крим. астрофіз. обсерваторії (с-ще На­учний, нині смт Бахчисарай. р-ну): 1950–55 — завідувач від­ділу фізики зірок; 1955–57, 1968–87 — за­ступник академік-секр. Від­діл. заг. фізики й астрономії АН СРСР; 1957–63 — за­ступник голови, 1963–86 — голова Астроном. ради АН СРСР. 1970–76 — віце-президент Між­нар. астроном. союзу. Гол. ред. «Астрономического журнала» (1965–86). Зробив знач. внесок у дослідж. зоряних атмо­сфер, хім. складу і фіз. умов в оболонках нових і наднових зірок, актив. процесів на Сонці. Створив теорію формува­н­ня неперерв. спектра А–В зірок. Спільно з М. О. Боярчук виявив аномально високий вміст вуглецю, азоту та кисню в оболонках нових зірок (цей результат є фундам. для теорії термоядер. спалахів нових зірок). 1952 перед­бачив існува­н­ня газових оболонок, утворених згріба­н­ням між­зоряного газу вітром палких зірок (такі обʼєкти були виявлені та ідентифіковані лише через 15 р.). На основі аналізу даних назем. атмо­сфер. тиску за період 1880–1974 спільно з В. Чорнопрудом і Н. Мулюковою ви­явив, що входже­н­ня Землі в соняч. корпускуляр. потік су­проводжується збільше­н­ням не­стійкості земної атмо­сфери та посиле­н­ням атмо­сфер. циркуляції.

Пр.: Теория лучистого равновесия звездных атмо­сфер для коэф­фициента поглощения, зависящего от частоты // Тр. Гос. астроном. ин-та. 1940. Т. 13, вып. 2; Лучевое равновесие атмо­сфер горячих звезд // АЖ. 1940. Т. 17; Ис­следование во­проса о выбрасывании материи новыми звездами после максимума блеска // Изв. Крым. астрофиз. обсерватории. 1948. Т. 1, ч. 2; О физической природе кальциевых флок­кулов // Там само. 1952. Т. 9; Теоретическая астрофизика. Москва, 1952 (спів­­авт.); О магнитных полях новых звезд // АЖ. 1956. Т. 33, вып. 2; О физической природе различий между геомагнитными возмущениями с внезапным и по­степен­ным началом // Там само. 1957. Т. 34, вып. 1; Изучение спектра поглощения N Her 1934 в момент максимума блеска // Изв. Крым. астрофиз. обсерватории. 1959. Т. 20 (спів­­авт.); Про­блема истечения вещества из стационарных звезд // Там само. Т. 21; Звездные атмо­сферы. Москва, 1960; Structure of envelopes ejected by Novae // Astrophysics and Space Science. 1970. Vol. 6 (спів­­авт.); Из­бран­ные труды. Физические процес­сы на звездах и на Солнце. Москва, 1991.

Д. А. Птіцин, Я. С. Яцків

Завантажити статтю