Мустьєрська культура

МУСТЬЄ́РСЬКА КУЛЬТУ́РА У широкому ро­зумін­ні М. к. — культура, характерна для епохи мустьє. Її носіями є неандертальці, ареал пошире­н­ня охоплює Європ. континент, Близький Схід і захід Серед. Азії. Хронол. межі — 130–40 тис. р. тому. За даними памʼяток на території України, М. к. цілком узгоджується з етногр. моде­л­лю общини мисливців-збирачів. Чисельність групи становила 10–25 особин, площа освоєного ареалу не пере­вищувала 300 км². Від­сутні звʼязки між від­даленими територіями. Заг. чисельність насел. — 875–2500 індивідів. У палеоліт. памʼятках України виявлено похова­н­ня (Киїк-Коба, Заскельна VI), обʼєкти «мобіл. мистецтва» (Пролом II та ін.), т. зв. скарби камʼяних виробів (Заскельна VI). На пізньому етапі серед. палеоліту неандертальці покращували природні сховища та зводили штучні кон­струкції (Молодове І, V); використовували вогонь і володіли технологією його поновле­н­ня, виготовляли одяг, сумки й ін. вироби зі шкіри і хутра, а також зброю, знаря­д­дя праці та предмети побуту з дерева. Основою господарства було полюва­н­ня, ймовірно, доповнене збиральництвом. Сезон. поселе­н­ня і тимчас. табори (стійбища) засвідчують бродяжниц.-осілий тип заселе­н­ня. Деякі угрупова­н­ня середньопалеоліт. стоянок із високою ймовірністю є наслідком жит­тєдіяльності споріднених громад неандертальців у діахрон. зрізі (т. зв. локал. культури мустьєр. часу). До них належать памʼятки, подібні в техніко-типол. сенсі, роз­таш. у межах невеликих геогр. ареалів й зосереджені у вузькому (5–7 тис. р.) хронол. діапазоні. Явище рідкісне, що, можливо, зумовлене від­сутністю даних. Як приклади — ак­кайська культура (т. зв. мікок II–III шарів Заскельної V та Заскельної VI) та киїк-кобинська культура (т. зв. пара-мікок IV шару Киїк-Коби, обох шарів Пролому І, шар В1 Буран-Кая ІІІ) Криму, молодовська культура (т. зв. левал­луа-мустьє І–ІV шарів Молодови І і 12–11 шарів Молодови V) та, можливо, стінківська культура (т. зв. зубчасте мустьє) на Дністрі.

Завантажити статтю