Мусянович Антін Михайлович

МУСЯНО́ВИЧ Антін Михайлович (13. 06. 1879, с. Віжомля, нині Яворів. р-ну Львів. обл. — 16. 09. 1968, с. Погорілець Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл.) — фольклорист. Закін. учител. семінарію у Львові (1904). Від­тоді учителював у селах Львівщини, Станіславщини, Тернопільщини. У рідному селі записав збірку коломи­йок, 62 зразки яких опублікував В. Гнатюк у «Етно­графічному збірнику» (Л., 1905–07, т. 17–18). Згодом зробив запис весі­л­ля з пісен. су­проводом (рукопис зберігається в Наук. архів. фондах рукопис. та фонозаписів ІМФЕ у Києві), подав бл. 30-ти пісень із за­значе­н­ням, хто і при яких обрядодіях їх виконує. Більшість з них традиційні для Яворівщини («Допоможи нам, Боже, і Ти, Божая мати, вінойка заплітати», «Післала Марусенька сизу зозуленьку», «Є в городі калина, білим цвітом заквила» та ін.), а також оригін. текс­ти («Досить того гуляненька і ран­нього сні­даненька», «А там в лісі під тим дубом», «Що ми наробило яворівське пиво» та ін.). У Віжомлі М. записав колядки й щедрівки, зокрема деякі текс­ти опублікував В. Гнатюк у «Етно­графічному збірнику» (1914, т. 35, 36): господареві («В Єрусалимі на престолі», «Ой у містечку а в Вефлеємі»), парубкові («З Явурова ду Вишні заквилили вишні», «На серед села сьвітлойка нува», «В чистім пулеку стуїт смеречейку», «В ниділейку поранейку», «Вбрав сі Франейку рану, ранейку»), дівчині («Мала Ганусі я три братейки», «В чистім пулейку грушейка стої»), а також польс. колядку «W pańskim ogródeczku rośni lilija». Від 1939 — на пенсії, згодом пере­їхав у с. Погорілець. 1946 за політ. пере­кона­н­ня засудж. до 5-ти р. увʼязне­н­ня, 1951 звільнений. Продовжував писати стат­ті, що ви­знані рад. владою як «ворожі», їх ніде не друкували, а ре­пресивні органи встановили за автором на­гляд.

Завантажити статтю