Мусянович Антін Михайлович
Визначення і загальна характеристика
МУСЯНО́ВИЧ Антін Михайлович (13. 06. 1879, с. Віжомля, нині Яворів. р-ну Львів. обл. — 16. 09. 1968, с. Погорілець Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл.) — фольклорист. Закін. учител. семінарію у Львові (1904). Відтоді учителював у селах Львівщини, Станіславщини, Тернопільщини. У рідному селі записав збірку коломийок, 62 зразки яких опублікував В. Гнатюк у «Етнографічному збірнику» (Л., 1905–07, т. 17–18). Згодом зробив запис весілля з пісен. супроводом (рукопис зберігається в Наук. архів. фондах рукопис. та фонозаписів ІМФЕ у Києві), подав бл. 30-ти пісень із зазначенням, хто і при яких обрядодіях їх виконує. Більшість з них традиційні для Яворівщини («Допоможи нам, Боже, і Ти, Божая мати, вінойка заплітати», «Післала Марусенька сизу зозуленьку», «Є в городі калина, білим цвітом заквила» та ін.), а також оригін. тексти («Досить того гуляненька і раннього сніданенька», «А там в лісі під тим дубом», «Що ми наробило яворівське пиво» та ін.). У Віжомлі М. записав колядки й щедрівки, зокрема деякі тексти опублікував В. Гнатюк у «Етнографічному збірнику» (1914, т. 35, 36): господареві («В Єрусалимі на престолі», «Ой у містечку а в Вефлеємі»), парубкові («З Явурова ду Вишні заквилили вишні», «На серед села сьвітлойка нува», «В чистім пулеку стуїт смеречейку», «В ниділейку поранейку», «Вбрав сі Франейку рану, ранейку»), дівчині («Мала Ганусі я три братейки», «В чистім пулейку грушейка стої»), а також польс. колядку «W pańskim ogródeczku rośni lilija». Від 1939 — на пенсії, згодом переїхав у с. Погорілець. 1946 за політ. переконання засудж. до 5-ти р. ув’язнення, 1951 звільнений. Продовжував писати статті, що визнані рад. владою як «ворожі», їх ніде не друкували, а репресивні органи встановили за автором нагляд.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
