Мухатов Велі
МУХА́ТОВ Велі (Велімугамед) (Muhatow Weli (Velimuhamed); 22. 04(05. 05). 1916, аул Багір, нині у межах Ашґабата — 06. 01. 2005, Ашґабат) — туркменський композитор, громадський діяч. Нар. арт. Туркм. РСР (1955), СРСР (1965). Сталінcька премія (1951, 1952). Державна премія Туркм. РСР (1972). Герой Соц. Праці (1986). Закін. Туркм. студію при Моск. консерваторії (1941; кл. Г. Літинського), Моск. консерваторію (1951; кл. С. Василенка). 1953–54 — директор муз. кабінету при Міністерстві культури Туркм. РСР; 1961–64 — директор і худож. кер. Туркм. філармонії; 1966–70 — худож. кер. муз. колективів Туркм. радіо й телебачення; від 1972 — зав., від 1982 — професор кафедри теор.-композитор. факультету Туркм. інституту культури (усі — Ашґабат). М. — один із засн. туркм. профес. музики. В його творчості виявилися характерні особливості туркм. фольклору, обробленого M. на основі сучас. композитор. техніки; нац. колорит поєднано з профес. майстерністю. 1954–59 — голова правління СК Туркм. РСР. Автор Держ. гімну Туркм. PCP (1946). Серед творів — опери «Поет і суддя» (1947), «Зохре і Тахир» (1953; обидві — співавт.), «Кривавий водорозділ» (1967), балет «Біла бавовна» (1945, в співавт. з О. Зноско-Боровським), симф. твори — «Туркменська сюїта» (1950), симф. поема «Моя Батьківщина» (1951), симф. «Пам’яті Махтумкулі» (1974); кантати; твори для оркестру нар. інструментів, хорові та сольні пісні, музика до вистав і кінофільмів.