МУХАЧО́В Петро Матві­йович (27. 02(11. 03). 1861, С.-Петербург — 19. 02. 1935, Харків) — фахівець у галузі механіки, організатор вищої освіти. Професор (1895), заслужений професор (1912). Закін. С.-Пе­тербур. технол. ін­ститут (1883). Від 1884 працював на заводі та одночасно викладав механіку в реал. училищі у м. Нижній Тагіл (Росія); від 1887 — у Харків. технол. ін­ституті (від 1930 — мех.-маш.-буд. ін­ститут): викл. кресле­н­ня, адʼюнкт-професор кафедри мех. технології (від 1890), завідувач кафедри паровозобудува­н­ня (1895–1935), водночас — секр. навч. комітету (1899–1902, 1904), в. о. дир. (1896), 1-й вибор. дир. (1905–06, 1910–17), зав. музею (1896–1914), засн. і кер. курсів для під­готовки техніків із сільс. вогне­стій. будівництва (1913–18). У 1908 ви­вчав виробництво заводів Німеч­чини, Франції, Бельгії, Англії, 1910 від­відав паровозні і маш.-буд. від­діли Брюс­сел. ви­ставки. 1917–23 викладав спец. предмети у багатьох ВНЗах Харкова. За сумісн. 1925–29 — директор Укр. ін­ституту металів (Харків) та зав. н.-д. каф. мех. технології металів при Харків. технол. ін­ституті і секції гарячого обробле­н­ня металів. М. — засн. вітчизн. паровозобудува­н­ня. Читав курси лекцій з практ. механіки та проектува­н­ня (від 1888), завод. машин та теорії і будови паровозів (від 1895).