МУШКУДІА́НІ Олександр Нестерович (22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія — 13. 12. 2025, Київ) — літературо­знавець, пере­кладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. ін­ститут (1966). Працював вла­скором Груз. радіо і телебаче­н­ня в Абхазії (1966–68); наук. ред. в УРЕ (1973–74); в Ін­ституті літ-ри НАНУ (Київ, 1974–96), де про­йшов шлях від м. н. с. до завідувача від­ділу; 1996–2016 — завідувач кафедри укр. і світ. культури та літ-ри, від 2016 — завідувач кафедри теорії та історії журналістики, водночас від 2006 — директор НДІ сходо­знавства Київ. між­нар. університету. Водночас 1974–2004 викладав у Ніжин. (Черніг. обл.) та Пере­яслав-Хмельн. (Київ. обл.) пед. ін­ститутах, Київ. університеті. Автор моно­графій та числен. статей з історії укр.-груз. літ. та культур. звʼязків. У пере­кладі М., з влас. перед­мовами й коментарями українською мовою ви­йшли зб. новел «Без­смертя» К. Гамсахурдіа (1968), повість «Я бачу сонце» (1975), «Новели» (2011) та «Оповіда­н­ня» (2017) Н. Думбадзе, оповіда­н­ня «Миргородські ночі» (1980), роман «На бистрині» (1985) та «Новели» (2010) Н. Хундадзе, повість «Роз­повідь жебрака» І. Чавчавадзе (1987), зб. новел «Пісне­спів сонця» Г. Гасвіані (2010), «Новели» К. Гамсахурдіа (2013), «Мініатюри, новели, оповіда­н­ня» Н. Лордкіпанідзе (2016), а також «Сванські народні пісні» (2009), «Гроно мудрості. Грузинські народні казки» (2010; усі — Київ). Пере­клав груз. мовою окремі твори Т. Шевченка (вміщені, зокрема, в кн. М. «Тарас Шевченко. Лірика. Поезії та поеми», К., 2015), І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника. Уклав бібліогр. покажчик «Симфонія грузинської Шевченкіани» (2009), що нараховує бл. 1 тис. позицій. Написав низку статей до ЕСУ.