Мушкудіані Олександр Нестерович
МУШКУДІА́НІ Олександр Нестерович (22. 04. 1938, с. Местія, нині смт однойм. р-ну, Грузія) — літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук (1996), професор (2006). Член НСПУ (1988), НСЖУ (2003). Навч. у Тбіліс. (1961–62), закін. Київ. пед. інститут (1966). Працював власкором Груз. радіо і телебачення в Абхазії (1966–68); наук. ред. в УРЕ (1973–74); в Інституті літ-ри НАНУ (Київ, 1974–96), де пройшов шлях від м. н. с. до завідувач відділу; 1996–2016 — завідувач кафедри укр. і світ. культури та літ-ри, від 2016 — завідувач кафедри теорії та історії журналістики, водночас від 2006 — директор НДІ сходознавства Київ. міжнар. університету. Водночас 1974–2004 викладав у Ніжин. (Черніг. обл.) та Переяслав-Хмельн. (Київ. обл.) пед. інститутах, Київ. університеті. Автор монографій та числен. статей з історії укр.-груз. літ. та культур. зв’язків. У перекладі М., з влас. передмовами й коментарями українською мовою вийшли зб. новел «Безсмертя» К. Гамсахурдіа (1968), повість «Я бачу сонце» (1975), «Новели» (2011) та «Оповідання» (2017) Н. Думбадзе, оповідання «Миргородські ночі» (1980), роман «На бистрині» (1985) та «Новели» (2010) Н. Хундадзе, повість «Розповідь жебрака» І. Чавчавадзе (1987), зб. новел «Піснеспів сонця» Г. Гасвіані (2010), «Новели» К. Гамсахурдіа (2013), «Мініатюри, новели, оповідання» Н. Лордкіпанідзе (2016), а також «Сванські народні пісні» (2009), «Гроно мудрості. Грузинські народні казки» (2010; усі — Київ). Переклав груз. мовою окремі твори Т. Шевченка (вміщені, зокрема, в кн. М. «Тарас Шевченко. Лірика. Поезії та поеми», К., 2015), І. Франка, Лесі Українки, В. Стефаника. Уклав бібліогр. покажчик «Симфонія грузинської Шевченкіани» (2009), що нараховує бл. 1 тис. позицій. Написав низку статей до ЕСУ.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Взаємозбагачення і зближення літератур народів СРСР. 1977 (співавт.); Тема дружби та інтернаціоналізму в багатонаціональній радянській літературі. 1981; З історії українсько-грузинських літературних взаємин кінця XIX — початку XX століття. 1986; Українсько-грузинські літературно-культурні зв’язки 20–30-х років XX століття. 1991; Сааді: Життя і творчість. 1999; 2002; «Рігведа» і «Авеста». 2002; Біля витоків індійської та іранської літератур. 2003; Грузинська світлиця Івана Франка. 2006; За горами гори... (Шевченко і Грузія). 2013; З потоку літ: Зб. статей. 2016 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Шкуров Є. Шевченкіана Олександра Мушкудіані // ЛУ. 2010, 3 черв.;
- Ющук І. Досвід і хист Олександра Мушкудіані // Слово Просвіти. 2013, 18–24 квіт.;
- Наєнко М. Грузинський десант (Олександрові Мушкудіані — 80) // ЛУ. 2018, 19 квіт.;
- Ющук І. Заглиблений в українську культуру (До 80-річчя Олександра Мушкудіані) // СіЧ. 2018. № 5.
Завантажити статтю
Людина 
