Мюнхенська конференція з безпеки

Визначення і загальна характеристика

МЮ́НХЕНСЬКА КОНФЕРЕ́НЦІЯ З БЕЗ­ПЕ́КИ Першу конф. у м. Мюнхен (Німеч­чина) під на­звою «Зу­стрічі з військової справи» у рамках нім. військ.-наук. товариства «Веркунде» проведено 1963 з ініціативи Е. фон Кляйста — ві­домого нім. військ. історика та публіциста, учасника опору нацист. режиму в Німеч­чині (керував організацією форуму до 1998). Від­тоді на них обговорювали пере­важно пита­н­ня транс­атлант. від­носин між Зх. Європою та США, пред­ставники яких і були щоріч. учасниками. Після закін. «холодної» вій­ни до засі­дань долучилися європ. країни, що не входили до НАТО, зокрема й делегації від пострад. держав. Нині у роботі конф. беруть участь пред­ставники більшості провід. країн світу. Від 1992 форум проходив під на­звою «Конференція з про­блем політики без­пеки», від 2008 — під сучас. на­звою. Від 1999 матеріали конф. знаходяться у від­критому до­ступі (раніше були з обмеженим), від 2001 їх публікують на офіц. сайті. Щорічно до поч. конф. видають доповідь із питань без­пеки, в якій висвітлюють най­актуальніші про­блеми між­народної без­пеки та пропонують шляхи їхнього виріше­н­ня. М. к. з б. є май­данчиком для екс­перт. обговорень: ріше­н­ня під час її проведе­н­ня не при­ймають, документи не під­писують, під­сумк. комюніке не публікують. Це неформал. захід, під час якого обговорюють нові ідеї, формують альянси, готують пропозиції щодо виріше­н­ня най­складніших про­блем між­нар. без­пеки. За рівнем пред­ставництва та вагомістю питань, винесених на обговоре­н­ня, конф. порівнюють із Давоським між­народним економічним форумом. Тут збирається багато пред­ставників урядів та екс­пертів із різних країн, зокрема й тих, що мають сер­йозні суперечності між собою. При цьому важливою є не лише офіц. про­грама форуму, а й конфіденц. зу­стрічі між­нар. делегацій, які пере­творюють її на платформу оператив. політики. За­звичай, М. к. з б. проводять у 1-й пол. лютого. Осн. частина форуму від­бувається у ви­гляді серії заяв провід. світ. політиків і панел. дис­кусій, теми яких від­ображають поточ. стан справ у сфері між­нар. без­пеки. Консультатив. орган — рада спо­стерігачів, яку комплектують з ініціативи глави М. к. з б. Нині до складу ради входять колиш. держ. секр. США Дж. Керрі, колиш. президент Естонії Т.-Г. Ільвес, амер. фінансист і філантроп Дж. Сорос та ін. (загалом 25 осіб). Конф. і всі заходи в її рамках під­тримує низка спонсорів, зокрема уряд Німеч­чини, який щорічно виділяє 500 тис. євро, а також Бундесвер (ЗС Німеч­чини) та муніципалітет Мюнхена. При цьому кожен спонсор. внесок не повинен пере­вищувати більш ніж 8 % від заг. бюджету М. к. з б. У першій конф. 1963 взяли участь бл. 60 осіб, серед яких — майбут. федерал. канцлер ФРН Г. Шмідт і майбут. держ. секр. США Г.-А. Кіс­сінджер, у подальшому кількість учасників форуму сут­тєво зросла. Так, у роботі 55-ї конф. (15–17 лютого 2019) взяли участь понад 30 глав держав і урядів, бл. 80 міністрів закордон. справ та оборони, ген. секр. НАТО, ОБСЄ, Інтерполу, Високий пред­ставник ЄС із закордон. справ і політики без­пеки, виконав. дир. МВФ, президент Світ. банку, кер. та вищі чиновники організацій у системі ООН, а також бл. 600 екс­пертів із питань між­нар. без­пеки. Пита­н­ня, повʼязані з Україною, неодноразово були темою для обговоре­н­ня. 2009, після заверше­н­ня черг. укр.-рос. «газової вій­ни», на конф. ви­ступила Премʼєр-міністр України Ю. Тимошенко, яка окреслила про­блематику енергет. без­пеки. З поч. рос. агресії проти України 2014 М. к. з б. стала важливим май­данчиком для інформува­н­ня світ. спільноти про характер і мас­штаби рос. вторгне­н­ня, формува­н­ня коаліції держав на під­тримку України та посиле­н­ня антирос. санкцій. Президент України П. Порошенко 5 разів брав участь у роботі М. к. з б. 2015 він демонстрував учасникам заходу паспорти рос. на­йманців, які воювали проти України, та залишки пі­дірваного рос. бо­йовиками пасажир. автобуса. У своїх ви­ступах Президент України та ін. укр. пред­ставники регулярно наголошують на необхідності збереже­н­ня транс­­атлант. єд­ності та обʼ­єд­на­н­ня світ. спільноти для протидії рос. «гібрид. агресії». Традиційно у рамках конф. проводять укр. ланч, під час якого обговорюють пита­н­ня рос.-укр. від­носин, шляхи досягне­н­ня єд­ності Заходу в під­тримці України, наголошують на необхідності при­скоре­н­ня внутр. реформ в Україні. Більшість європ. і амер. лідерів по­стійно висловлюють слова під­тримки та солідарності з Україною, однак ця під­тримка та солідарність має, здебільшого, усний характер. Після Е. фон Кляйста від 1999 керівництво конф. здійснював колиш. гол. радник канцлера ФРН Г. Коля нім. політик Г. Тельчик, від 2008 — колиш. політ. дир. МЗС ФРН та посол ФРН у США і Великій Британії В.-Ф. Ішинґер.

О. Ф. Деменко

Завантажити статтю