Мюнцер Леопольд Давидович
Визначення і загальна характеристика
МЮ́НЦЕР Леопольд Давидович (08. 03. 1901, Львів — липень 1943, там само) — піаніст, педагог. Дипломант 1-го Міжнар. конкурсу піаністів ім. Ф. Шопена (Варшава, 1927). Навч. у консерваторії Галиц. муз. товариства у Львові (до 1918; викл. Є. Лялевич) та Академії музики у Відні (від 1919; викл. Е. Штоєрман), де студіював також композицію під керівництвом Г. Ейслера. Знач. вплив на формування виконав. стилю М. мав Е. Зауер. Дебютував 1920 у Відні. У 1920–30-х рр. концертував у Польщі, Австрії, Німеччині, Великій Британії, Франції, Нідерландах, Італії, Румунії, у 1940-х — у СРСР: Київ, Харків, Одеса, Москва, Ленінград (нині С.-Петербург), Ростов. У грі М. поєднувалися ліризм, поетичність, багатство звук. палітри з віртуоз. блиском і легкістю. Відомий своїми інтерпретаціями композицій Ф. Шопена. У репертуарі — твори В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, Д. Скарлатті, К. Дебюссі, М. де Фальї, К. Шимановського, С. Прокоф’єва (1930 вперше у Львові виконав його 3-й концерт), Ю. Коффлера, Д. Мійо, А. Онеґґера, Ф. Пуленка та ін. 1928–39 — професор кафедри фортепіано консерваторії Польс. муз. товариства, 1939–41 — завідувач кафедри спец. фортепіано Львів. консерваторії. Серед учнів — Д. Колесса-Залеська, О. Криштальський, Ф. Портной, Я. Ґорбати, М. Конрад-Сковронська. М. — один із засн. Львів. відділ. Польс. товариства сучас. музики (1930). Виступав також як диригент. Мав записи на грамплатівках. Під час 2-ї світової війни страчений нім. окупац. владою.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
