МУ́ЖНІСТЬ — риса особистості, що по­єд­нує сміливість, наполегливість, рішучість та витримку; одна із чотирьох основних чеснот античності (разом із поміркованістю, мудрістю, справедливістю; див. Справедливість і не­справедливість). Нині М. ототожнюють з морал. стійкістю, рішучістю особистості у від­стоюван­ні своїх морал. пере­конань, не­зважаючи на можливі матеріал., соц., психол. та ін. втрати (це, за­звичай, знаходить втіле­н­ня у громадян. позиції). М. — якість волі сміливої, дорослої та мудрої людини, яка пере­борює страх. Виробляючи М., особистість повин­на культивувати звичку поводити себе адекватно в екс­тремал. умовах, тверезо оцінювати об­ставини, зберігати присутність духу, орієнтуватися навіть при смертел. за­грозі не на страх, сумніви, пере­жива­н­ня, а керуватися ро­зумом і почу­т­тям обовʼязку, бути готовою витримати морал. і фіз. страж­да­н­ня аж до самопожертви. Яскравими проявами М. громадян України є Помаранчева революція та, особливо, Революція гідності. Протилежне до М. — поня­т­тя «малодушність». У війську поня­т­тям «М.» по­значають морал.-психол. і бо­йові якості військовослужбовця, у якого хоробрість, рішучість, наполегливість, витриманість по­єд­нані з морал. силою та стійкістю (без­посереднє втіле­н­ня М. — героїзм). Внутр. під­ґрунтя М. військово­службовця: ідейні пере­кона­н­ня, високі морал. принципи, військ. майстерність, умі­н­ня володіти собою. Від 2014 вояки ЗСУ і добровол. баталь­йонів неодноразово демонструють високі зра­зки військ. М. у ході проведе­н­ня антитерорист. операції на Сх. України (нині операція Обʼ­єд­на­них сил). У вузькому значен­ні М. — на­ста­н­ня фіз. і духов. зрілості людини. 1996 в Україні встановлено орден «За мужність» 3-х ступ.