Мужність

МУ́ЖНІСТЬ  — риса особистості, що поєднує сміливість, наполегливість, рішучість та витримку; одна із чотирьох основних чеснот античності (разом із поміркованістю, мудрістю, справедливістю; див. Справедливість і несправедливість). Нині М. ототожнюють з морал. стійкістю, рішучістю особистості у відстоюванні своїх морал. переконань, незважаючи на можливі матеріал., соц., психол. та ін. втрати (це, зазвичай, знаходить втілення у громадян. позиції). М. — якість волі сміливої, дорослої та мудрої людини, яка переборює страх. Виробляючи М., особистість повинна культивувати звичку поводити себе адекватно в екстремал. умовах, тверезо оцінювати обставини, зберігати присутність духу, орієнтуватися навіть при смертел. загрозі не на страх, сумніви, переживання, а керуватися розумом і почуттям обов’язку, бути готовою витримати морал. і фіз. страждання аж до самопожертви. Яскравими проявами М. громадян України є Помаранчева революція та, особливо, Революція гідності. Протилежне до М. — поняття «малодушність». У війську поняттям «М.» позначають морал.-психол. і бойові якості військовослужбовця, у якого хоробрість, рішучість, наполегливість, витриманість поєднані з морал. силою та стійкістю (безпосереднє втілення М. — героїзм). Внутр. підґрунтя М. військово­службовця: ідейні переконання, високі морал. принципи, військ. майстерність, уміння володіти собою. Від 2014 вояки ЗСУ і добровол. батальйонів неодноразово демонструють високі зра­зки військ. М. у ході проведення антитерорист. операції на Сх. України (нині операція Об’єдна­них сил). У вузькому значенні М. — настання фіз. і духов. зрілості людини. 1996 в Україні встановлено орден «За мужність» 3-х ступ.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю