Музей визвольної боротьби України
Визначення і загальна характеристика
МУЗЕ́Й ВИЗВО́ЛЬНОЇ БОРОТЬБИ́ УКРАЇ́НИ — експозиційний відділ Львівського історичного музею. Засн. 1991 як відділ історії Січових Стрільців з метою пошуку, зберігання та опрацювання матеріалів, що висвітлюють гол. і маловідомі сторінки визв. боротьби українців у 20 ст. Від 1992 — відділ історії визв. змагань українського народу. На основі віднайдених у фондах Львів. істор. музею предметів із колиш. Музею воєнно-істор. памʼяток (діяв 1937–39 при НТШ, ліквід. рад. владою) та зібраних матеріалів 1997 відкрито постійно діючу виставку «Воєнно-історичні памʼятки України (доби визвольних змагань ХХ ст.)» на площі Ринок, № 4. У 1998 організовано фонд. групу «Памʼятки визвольних змагань», що нині, разом із допоміж. фондом, нараховує майже 10,5 тис. од. зберігання. 2004 рішенням Львів. міськради для створення музею передано приміщення на вул. Лисенка, № 23а (колиш. будинок Куркового братства). Відкритий 2012 до 70-ї річниці створення УПА. Автор худож. проекту експозиції — О. Скоп. У музеї в хронол. послідовності представлені матеріали з історії Визвольних змагань 1917–21: формування та бойовий шлях Легіону УСС; створення, держ. організація, боротьба за незалежність УНР, Української Держави доби Гетьманату, ЗУНР, Акт Злуки УНР і ЗУНР. Окрема група матеріалів розкриває боротьбу проти окупац. влади укр. підпіл.-рев. організацій у міжвоєн. період: УВО, ОУН, організація оунівцями Військ. відділів націоналістів і Дружин українських націоналістів, відновлення Української Держави 30 червня 1941 у Львові. У розділі, присвяч. утворенню Карпатської України, представлено особисті речі її президента А. Волошина та розстріляних вояків «Карпатської Січі» Організації народної оборони; наступна частина експозиції розповідає про діяльність і структуру УПА на тер. Правобереж. України. Про організацію та історію дивізії «Галичина» розповідають численні матеріали, передані до музею колиш. її вояками з Великої Британії, США, Канади, а також речі, знайдені в ході пошук. робіт на місці битви побл. м. Броди (Львів. обл.). Багато архів. матеріалів, отриманих від діячів Державного Центру УНР в екзилі, представлено в розділі, присвяч. його діяльності за кордоном у період бездержавності. Комплекс матеріалів розповідає про більшов. репресії на Зх. України, спротив у таборах (зокрема Норильське повстання 1953), діяльність шістдесятників, виникнення підпіл. Укр. нац. фронту, легал. Укр. Гельсин. групи, демократ. мітинги кін. 1980-х рр. у Львові та Києві, Акт проголошення незалежності України. Окремі розділи проілюстровані відеохронікою. Серед експонатів — синьо-жовтий прапор з робочої кімнати С. Бандери у Мюнхені, друкар. машинка Ярослава та Ярослави Стецьків, кітель В. Кука; роботи М. Черешньовського (скульптурні портрети Р. Шухевича, С. Бандери, Д. Донцова); полотна, виконані М. Морозом у таборі для переміщ. осіб у Реґенсбурзі (Німеччина): портрет сотника УПА Михайла Громенка, груп. портрет старшин рейду УПА на Захід 1947; та під час нім. окупації у Львові: капелана УГА та дивізії «Галичина» о. Р. Лободича; портрет одного з лідерів ОУН З. Матли, виконаний художником Р. Сеньківим з натури у польс. тюрмі наприкінці 1930-х рр.; особисті речі та вироби політвʼязнів рад. таборів: листівки на березовій корі, вишиті серветки, іконки, портрети художника-політвʼязня В. Митарчука. Наукові працівники музею продовжують збирати та науково опрацьовувати матеріали про визв. боротьбу українців у 21 ст., зокрема Помаранчеву революцію, Революцію гідності, рос. агресію 2014 та війну на Сх. України.
Т. П. Кузь
Додаткові відомості
Завантажити статтю
