Музей визвольної боротьби України

Визначення і загальна характеристика

МУЗЕ́Й ВИЗВО́ЛЬНОЇ БОРОТЬБИ́ УКРАЇ́НИ  — експозиційний відділ Львівсь­кого історичного музею. Засн. 1991 як відділ історії Січових Стрільців з метою пошуку, зберігання та опрацювання матеріалів, що висвітлюють гол. і маловідомі сторінки визв. боротьби українців у 20 ст. Від 1992 — відділ історії визв. змагань українського народу. На основі віднайдених у фондах Львів. істор. музею предметів із колиш. Музею воєнно-істор. пам’яток (діяв 1937–39 при НТШ, ліквід. рад. владою) та зібраних матеріалів 1997 відкрито постійно діючу виставку «Воєнно-історичні пам’ятки України (доби визвольних змагань ХХ ст.)» на площі Ринок, № 4. У 1998 орга­нізовано фонд. групу «Пам’ятки визвольних змагань», що нині, разом із допоміж. фондом, нараховує майже 10,5 тис. од. зберігання. 2004 рішенням Львів. міськради для створення музею передано приміщення на вул. Лисенка, № 23а (колиш. будинок Куркового братства). Відкритий 2012 до 70-ї річниці створення УПА. Автор худож. проекту експозиції — О. Скоп. У музеї в хронол. послідовності представлені матеріали з історії Визвольних змагань 1917–21: формування та бойовий шлях Легіону УСС; створення, держ. організація, боротьба за незалежність УНР, Української Держави доби Гетьманату, ЗУНР, Акт Злуки УНР і ЗУНР. Окрема група матеріалів розкриває боротьбу проти окупац. влади укр. підпіл.-рев. організацій у міжвоєн. період: УВО, ОУН, організація оунівцями Військ. відділів націоналістів і Дружин українських націоналістів, відновлення Української Держави 30 червня 1941 у Львові. У розділі, присвяч. утворенню Карпатської України, представлено особисті речі її президента А. Волошина та розстріляних вояків «Карпатської Січі» Організації народної оборони; наступна частина експозиції роз­повідає про діяльність і структуру УПА на тер. Правобереж. України. Про організацію та історію дивізії «Галичина» розповідають численні матеріали, передані до музею колиш. її вояками з Великої Британії, США, Канади, а також речі, знайдені в ході пошук. робіт на місці битви побл. м. Броди (Львів. обл.). Багато архів. матеріалів, отриманих від діячів Державного Центру УНР в екзилі, представлено в розділі, присвяч. його діяльності за кордоном у період бездержавності. Комплекс матеріалів розповідає про більшов. репресії на Зх. України, спротив у таборах (зокрема Норильське повстання 1953), діяльність шістдесятників, виникнення підпіл. Укр. нац. фронту, легал. Укр. Гельсин. групи, демократ. мітинги кін. 1980-х рр. у Львові та Києві, Акт проголошення незалежності України. Окремі розділи про­ілюстро­вані відеохронікою. Серед експонатів — синьо-жовтий прапор з робочої кімнати С. Бандери у Мюнхені, друкар. машинка Яро­слава та Ярослави Стецьків, кітель В. Кука; роботи М. Черешньовського (скульптурні портрети Р. Шухевича, С. Бандери, Д. Донцова); полотна, виконані М. Морозом у таборі для переміщ. осіб у Реґенсбурзі (Німеччина): портрет сотника УПА Михайла Громенка, груп. портрет старшин рейду УПА на Захід 1947; та під час нім. окупації у Львові: капелана УГА та дивізії «Галичина» о. Р. Лободича; портрет одного з лідерів ОУН З. Матли, виконаний художником Р. Сеньківим з натури у польс. тюрмі наприкінці 1930-х рр.; особисті речі та вироби політв’язнів рад. таборів: листівки на березовій корі, вишиті серветки, іконки, портрети художника-політв’язня В. Митарчука. Наукові працівники музею продовжують збирати та науково опрацьовувати матеріали про визв. боротьбу українців у 21 ст., зокрема Помаранчеву революцію, Революцію гідності, рос. агресію 2014 та війну на Сх. України.

Завантажити статтю