Музей геологічний Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

МУЗЕ́Й ГЕОЛОГІ́ЧНИЙ ІВА́НО-ФРАНКІ́ВСЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО ТЕХНІ́ЧНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ НА́ФТИ І ГА́ЗУ Засн. 1873 геологом, мінералогом, дійс. чл. НТШ Ю. Медведським при Тех. академії у Львові (нині Нац. університет «Львівська політехніка»). Від­тоді по­стійно поповнювали екс­понатами, що були зна­йдені під час екс­педицій та прид­бані на ви­ставках, в ін. музеях, у приват. осіб у Бонні, Ґьорліце, Дрездені, Фрайберзі (усі — Німеч­чина), Відні, Женеві (Швейцарія), Парижі, Страсбурзі (Франція), Празі, Нью-Йорку, Філадельфії (обидва — США). 1963 музей разом з нафт. ф-том пере­ведено до Івано-Франківська, де від 1960 функціонувала філія Львів. політех. ін­ституту (нині Івано-Фр. тех. університет нафти і газу). Знач. внесок у налагодже­н­ня діяльності музею в Івано-Франківську зробила Г. Антонишин, яка до 1976 обі­ймала посаду завідувачки. Від­тоді ним керувала І. Іванчук, яку 2013 змінила Г. Боднар. 2007 мінералог. колекцію музею внесено до Держ. реєстру наук. обʼєк­тів, що становлять нац. на­дба­н­ня. Нині за багатством, різноманітністю та кількістю (понад 10 тис. зразків) мінералів, гірських порід, корис. копалин і викоп. решток флори й фауни є одним із найкращих у Європі. Роз­таш. у гол. корпусі у залі пл. понад 500 м². Екс­позиції: «Мінералогія», «Петро­графія», «Корисні копалини», «Історична геологія», «Палеонтологія», «Карпати, Поді­л­ля і Татри», «Старуня — парк льодовикового періоду». Мінерали пі­ді­брано за класифікацією Є. Лазаренка, що ґрунтується на їхньому хім. складі, простор. роз­мі­щен­ні кри­сталіч. ґратки, окремих атомів чи груп елементів, характері хім. звʼязків, ко­ординації, упаковки та згруповано за класами: самородні елементи, сульфіди, оксиди, силікати різних структур. типів, борати, карбонати, вольфрамати, молібдати, сульфати, фториди, хлорити. Мінералог. колекція (понад 2,2 тис. зразків) характеризує практично всі родовища корис. копалин світу. Системат. колекція від­ображає різноманітність і багатство хім. сполук; є, напр., мідь з Верх. озера (при­дбано 1884) та циркон зі шт. Нью-Джерсі (1901) у США, арсенопірит (1884) і срібло (1888) з Саксонії (Німеч­чина), кіновар з Китаю (1889), сурма з о-ва Борнео (1908). У екс­позиції «Петро­графія» ви­ставлено зразки магматич., осад. і метаморфіч. гірських порід (водночас є й корис. копалинами), що ві­ді­брані з родовищ багатьох країн світу. Екс­позиція «Історична геологія» у хронол. послідовності роз­криває етапи роз­витку земної кори, зміну тварин. і рослин. світу протягом геол. часу. У ній зі­брані зразки флори та залишки осн. груп вимерлих організмів. В екс­позиції «Палеонтологія» — організми, що існували протягом геол. історії Землі: най­простіші (на­приклад, нумуліти з Криму), кишковопорожнин­ні (корали різних форм і кольорів), пластиножаберні, плечоногі, черевоногі, головоногі (по­здовж. роз­тин наутілуса) та членистоногі (пред­ставлені від­битками комах, клас риб ілюструють від­битки риб юрського періоду, зна­йдених на тер. Ґренландії, Франції та Німеч­чини). Є окремі кістки, зуби та щелепа печер. ведмедя. Зберігаються бивні та зуби мамонта, зна­йдені в Еп­пельгаймі (Німеч­чина). Робота музею тісно повʼязана з навч. процесом Університету, максимально сприяє під­готовці висококваліфіков. фахівців. У ньому проводять екс­курсії для школярів і ліце­їстів міста та області, закордон. делегацій та ін.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю