МУЗЕ́Й ІСТО́РІЇ ЗАПОРО́ЗЬКОГО КОЗА́ЦТВА — наукова і культурно-освітня установа, що збирає, ви­вчає, зберігає та популяризує памʼятки, повʼяза­ні з історією запорозького козац­тва. Від­критий 1983 на тер. сучас. «Хортиця» Національного заповід­ника (нині є його структур. під­роз­ділом) як Музей історії міста Запоріж­жя з ініціативи М. Киценка, П. Тронька та за під­тримки громад. організацій. Екс­позиція музею висвітлювала історію краю від найдавніших часів до сучас. доби, при цьому історії запороз. козацтва був присвяч. лише один роз­діл. Нац. від­родже­н­ня кін. 1980-х — поч. 1990-х рр. і від­новле­н­ня 1991 незалежності України зумовили пере­профілюва­н­ня музею в М. і. з. к. Темат. роз­діли: «Виникне­н­ня та формува­н­ня запорозького козацтва», «Визвольна вій­на українського народу 1648–1654 рр.», «Особливості господарчої діяльності на Запорож­жі», «Церковний устрій запорозь­кого козацтва»; діорами: «Війсь­кова рада на Січі», «Битва київського князя Святослава», «Визволе­н­ня міста Запоріж­жя». До найцін­ніших зі­брань музей. фондів належать колекція шкіряних виробів, зна­йдених на місці Берестец. битви 1651: ольстер (чохол для вогнепал. зброї), чоботи, футляри для ложок, торбинки для куль; комплекс предметів з Хортиц. Січі на о-ві Байда (16 ст.): шабля рідкісного типу, ручна пищаль із ґнотовим замком, колекція бо­йових сокир і кулелі­йок, камʼяні гарматні ядра та наконечники списів. У музеї пред­ставлені предмети культового при­значе­н­ня з козац. церков (похідна мироносиця і дарохранительниця), козац. озброє­н­ня і спорядже­н­ня (порохівниці, шаблі, ятагани, гармати, рушниці, зокрема пищаль 16 ст.), колекції козац. люльок, кахлів і посуду з Камʼян. і Нової Січей. Унікал. екс­понат — козац. судно 1-ї пол. 18 ст., під­няте із дна Дні­пра; серед ін. — колекція старо­друків 17–18 ст., до якої належать, зокрема, рос. атлас (1745) з доклад. картою «Малая Татарія съ по­граничною Кіевскою и Бѣлгородскою губерніями», де по­значена Запороз. Січ, та «Чинопослѣдованія» (1757) з церкви Нової Січі; комплекс речей періоду існува­н­ня Запороз. верфі 1736–39 (колекція якорів, гармат, суднові бомби, зброя, особисті речі козаків і рос. солдатів); предмети козац. побуту (ножі, каламарі, пояси тощо). Від 2016 музей пере­буває на реекс­позиції.