Музей історії запорозького козацтва

МУЗЕ́Й ІСТО́РІЇ ЗАПОРО́ЗЬКОГО КОЗА́ЦТВА – наукова і культурно-освітня установа, що збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов’язані з історією запорозького козацтва. Відкритий 1983 на тер. сучас. «Хортиця» Національного заповідника (нині є його структур. підрозділом) як Музей історії міста Запоріжжя з ініціативи М. Киценка, П. Тронька та за підтримки громад. організацій. Експозиція музею висвітлювала історію краю від найдавніших часів до сучас. доби, при цьому історії запороз. козацтва був присвяч. лише один розділ. Нац. відродження кін. 1980-х — поч. 1990-х рр. і відновлення 1991 незалежності України зумовили перепрофілювання музею в М. і. з. к. Темат. розділи: «Виникнення та формування запорозького козацтва», «Визвольна війна українського народу 1648–1654 рр.», «Особливості господарчої діяльності на Запорожжі», «Церковний устрій запорозького козацтва»; діорами: «Військова рада на Січі», «Битва київського князя Святослава», «Визволення міста Запоріжжя». До найцінніших зібрань музей. фондів належать колекція шкіряних виробів, знайдених на місці Берестец. битви 1651: ольстер (чохол для вогнепал. зброї), чоботи, футляри для ложок, торбинки для куль; комплекс предметів з Хортиц. Січі на о-ві Байда (16 ст.): шабля рідкісного типу, ручна пищаль із ґнотовим замком, колекція бойових сокир і кулелійок, кам’яні гарматні ядра та наконечники списів. У музеї представлені предмети культового призначення з козац. церков (похідна мироносиця і дарохранительниця), козац. озброєння і спорядження (порохівниці, шаблі, ятагани, гармати, рушниці, зокрема пищаль 16 ст.), колекції козац. люльок, кахлів і посуду з Кам’ян. і Нової Січей. Унікал. експонат — козац. судно 1-ї пол. 18 ст., підняте із дна Дніпра; серед ін. — колекція стародруків 17–18 ст., до якої належать, зокрема, рос. атлас (1745) з доклад. картою «Малая Татарія съ пограничною Кіевскою и Бѣлгородскою губерніями», де позначена Запороз. Січ, та «Чинопослѣдованія» (1757) з церкви Нової Січі; комплекс речей періоду існування Запороз. верфі 1736–39 (колекція якорів, гармат, суднові бомби, зброя, особисті речі козаків і рос. солдатів); предмети козац. побуту (ножі, каламарі, пояси тощо). Від 2016 музей перебуває на реекспозиції.

Ю. М. Волкова