Розмір шрифту

A

Музей мистецтв ім. Б. та В. Ханенків Національний

МУЗЕ́Й МИСТЕ́ЦТВ ім. Б. та В. Ханенків Національний Створ. 1919 у Києві на основі зі­бра­н­ня творів зарубіж. мистецтва київ. меценатів і культур. діячів Бог­дана та Варвари Ханенків. Від 1919 — Другий держ. музей, 1920–24 — Музей мистецтв ВУАН ім. Б. та В. Ханенків, 1924–36 — Музей мистецтв ВУАН (без імен фундаторів), від 1936 — Київ. музей зх. та сх. мистецтва, від 1999 — ім. Б. та В. Ханенків, від 2011 — національний. Роз­таш. у двох будівлях: на вул. Терещенківська, № 15 (колишня приватна оселя по­друж­жя; фасад нагадує венец. палац­цо, зали витримані в стилістиці бароко, готики, рококо, Ренесансу) і № 17 (прибутк. будинок, що належав сестрі В. Ханенко, пере­будов. 2006 під музейне приміще­н­ня). Дві по­стійні екс­позиції, присвяч. зх.-єв­роп. та сх. мистецтву, зна­йомлять із найбільш цін­ними екс­понатами. Вестибюль оформлено в стилі бароко; на парад. сходах і портику — копії антич. статуй. У залах 2-го поверху в інтерʼєрах кін. 19 ст. роз­міщено екс­позицію зх.-європ. мистецтва, створ. за регіон.-хронол. принципом. Осн. зали («Велика вітальня» та «Червона вітальня», «Золотий кабінет», «Галерея», «Дельфтська їдальня», «Кабінет карельської берези») оформлені в дусі історизму. За задумом фундаторів, оригін. твори живопису та скульптури, вітражі, вироби ужитк. мистецтва складають цілісні комплекси й разом із декор. елементами інтерʼєрів від­творюють дух минулих епох. Вироби з бронзи та слонової кістки, ренесансні меблі, італ. ма­йоліка, венец. скло, порцеляна провід. європ. мануфактур, лімозькі емалі, брюс­сел. шпалери зна­йомлять із найбільш самобут. явищами в історії зх.-європ. ужитк. мистецтва. Зберігаються твори живопису, скульптури (бл. 120), графіки, ужитк. мистецтва країн Зх. Європи та Сходу 6–20 ст.; пред­ставлено мистецтво антич. світу й Стародав. Єгипту. Серед найви­значніших творів — візант. ікони 6–7 ст., полотно іспан. художника 17 ст. Х. де Сурбарана «Натюрморт зі збивачем для шоколаду», твори корифеїв зх.-європ. живопису — «Бог річки Шельди, Кибела та богиня міста Антверпена» П. Рубенса, «Лазар Гош» Ж. Давіда, а також картини А. Маньяско, Ф. Ґварді, П. Брейґеля (молодшого), Я. Йор­данса, Д. Хальса, Ф. Буше, Е. Віже-Лібрен та ін. Велику мист. вартість зі­бра­н­ня Ханенків ви­знавали вже на зламі 19–20 ст.; до колекції зверталися мистецтво­знавці Зх. Європи, зокрема М. Фрідлендер та Р. Лонґі. У рад. часи це зі­бра­н­ня не роз­глядали ні як істор. памʼят­ку, ні як видат. зразок мист. колекціонува­н­ня 2-ї пол. 19 ст.: вилучали картини, гобелени, ікони, середньовічні вироби декор.-ужитк. мистецтва, предмети археол. колекції та пере­давали на продаж за кордон чи в ін. музеї. Через між­музейні обміни до кін. 1930-х рр. зі­бра­н­ня декор.-ужитк. мистецтва становило 6,5 тис. речей, гравюр — до 33 тис. Після захопле­н­ня Києва фашистами з музею незакон­но вивезено бл. 360 картин, 9 скульптур, 20 690 гравюр. Лише частину екс­понатів вдалося евакуювати спочатку до Дні­пропетровська (нині Дні­про), а потім до Уфи (Башкорто­стан, РФ); частину сховали в Києві. 1943 зі сховища ді­стали картини, порцеляну, нумізмат. колекції. Будівля встояла, але потребувала ремонту. Нині у фондах — понад 20 тис. екс­понатів. Серед найбільш знач. надходжень — полотна фламанд. і гол­ланд. художників 17 ст., заповідані музею петербур. колекціонером В. Щавинським (пере­дано 1926), а також зі­бра­н­ня китай. живопису на сувоях 17 — поч. 20 ст.; офорти Ф. Ґойї з серій «Жахи вій­ни» та «Ка­прічос», при­дбані в М. Шаронова, картини амер. художника Р. Кента. У музеї проводять активну ви­ставк. діяльність, організовують темат. екс­позиції з влас. фондів, використовують їх у між­нар. проектах, при­ймають темат. ви­ставки з ін. музеїв і приват. колекцій. Для дітей і дорослих роз­роблено спец. музейні про­грами, темат. огляд. екс­курсії. Знято д/ф «Музей Ханенків» (1992, реж. Г. Юнда, Київ. студія «Тяжі­н­ня»). Директор — М. Макаренко (1920–25), І. Врона (1925–29), М. Христовий (1929–33), К. Кравченко (1933–41), С. Гіляров (1941–43), В. Овчин­ников (1943–78), О. Рославець (1978–96); ген. дир. — В. Вино­градова (1996–2018), від 2018 — К. Чуєва.

Літ.: Киевский музей западного и восточного искус­ства. К., 1981; 1986; Музей західного та східного мистецтва в Києві: Альбом. К., 1983; Цалик К. Будинок Музею мистецтв імені Бог­дана та Варвари Ханенків як музейно-житловий комплекс // Зап. НТШ: Пр. Комісії образотвор. та ужитк. мистецтва. Л., 2004. Т. 268.

О. Г. Олійник

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2020
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музеї
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
70359
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
121
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Музей мистецтв ім. Б. та В. Ханенків Національний / О. Г. Олійник // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70359.

Muzei mystetstv im. B. ta V. Khanenkiv Natsionalnyi / O. H. Oliinyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020. – Available at: https://esu.com.ua/article-70359.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору