ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Музей палеонтологічний Одеського національного університету ім. І. Мечникова

МУЗЕ́Й ПАЛЕОНТОЛОГІ́ЧНИЙ ОДЕ́СЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. І. Мечникова Засн. 1865 як палеонтол. відділ при геол.-мінерал. кабінеті одночасно зі створенням Новорос. (нині Одес.) університету. 1873 остаточно був сформований у палеонтол. музей, яким завідував І. Синцов. У тому ж році зоолог, палеонтолог В. Ковалевський подарував першу велику автор. колекцію викоп. решток прісновод. молюсків Пд. Франції. Ін. колекції придбали в Німеччині, Франції, Великій Британії та ін. країнах. Поповнювали за рахунок знахідок, виявлених під час експедицій, у яких брали участь співроб. музею, викл. та студенти. Знач. внесок у розвиток музею зробили вчені-геологи та палеонтологи О. Алексєєв, М. Андрусов, Ю. Гапонов, В. Крокос, В. Ласкарев, С. Мороз, К. Пржемиський, І. Хоменко, Т. Мангикян, І. Одінцов, В. Степанов, І. Яцко та ін. Нині музей перебуває у складі каф. заг. та мор. геології геол.-геогр. ф-ту. Належить до 10-ти найкращих університет. палеонтол. музеїв світу. Здійснює навч.-метод., н.-д., культ.-осв. діяльність. Експозиції розташ. у 3-х залах заг. пл. 500 м2. У фондах – понад 60 тис. експонатів. У музеї зібрано найбагатшу регіон. колекцію викоп. решток Пд. Сх.-європ. платформи (Україна та Молдова) та унікал. колекції викоп. фауни та флори, що відсутні в багатьох ін. палеонтол. музеях світу. Є 7 повних скелетів хребет. тварин: мастодонта, трипалого коня, безрогого носорога, пліоцен. верблюда, слона, печер. ведмедя, мамонта. Велику цінність мають скелети мозазавра, іхтіозавра, повний кістяк мор. лілії та унікал. кістяк дінорніса. Оформлено діораму «Розвиток життя на Землі»; її 15 секцій послідовно розкривають осн. етапи розвитку планети та життя на ній. Кожний етап проілюстрований характер. формами викоп. організмів, палеогеогр. схемами, що відображають положення суші та моря. У палеоботан. відділі музею експонують кам’яновугіл. флору Донбасу та неоген. флору України й Молдови. Існує підзем. палеонтол. заповідник – кладовище вимерлих хребетних ссавців із карст. печер Одеси. В експозиції «Фауна одеських катакомб» продемонстровано рештки верблюдів, лисиць, гієн, мастодонтів, ховрахів, борсуків, марабу, страуса та ін. представників пліоцен. віку. Функціонує б-ка, де зберігають понад 10 тис. прим. книг (більшість – праці засн. палеонтології та геології). На базі музею проведено 9-й конгрес INQUA (1982), 2-у (2006) та 7-у (2011) пленарні конф. та польові екскурсії за проектами IGCP 521 і INQUA 501 «Каспійсько-Чорно­морсько-Середземноморсь­кий коридор за останні 30 тис. років: Зміна рівня моря й адаптивна стратегія людини», конф. «Природне середовище Чорноморсь­кого регіону за останні 30 тис. років: від минулого до прогнозування майбутнього» (2013). Зав. музею – Н. Подоплєлова (від 1981); наук. кер. – В. Янко.

Н. Г. Подоплєлова, Є. А. Черкез

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Музей палеонтологічний Одеського національного університету ім. І. Мечникова / Н. Г. Подоплєлова, Є. А. Черкез // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-70367

Том ЕСУ:

22-й

Дата виходу друком тому:

2020

Дата останньої редакції статті:

2020

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

70367

Кількість переглядів цього року:

10

Схожі статті

Котелевський краєзнавчий музей
Музеї  | Том 15 | 2014
В. К. Костюк
Бучацький краєзнавчий музей
Музеї  | Том 3 | 2004
Л. І. Легка
Бірюкова М. літературно-меморіальний будинок-музей
Музеї  | Том 3 | 2004
О. Д. Погребняк

Нагору