Музей петрографо-мінералогічний Одеського національного університету ім. І. Мечникова
Визначення і загальна характеристика
МУЗЕ́Й ПЕТРО́ГРАФО-МІНЕРАЛОГІ́ЧНИЙ ОДЕ́СЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. І. Мечникова Засн. 1865 як мінералог. відділ при геол.-мінерал. кабінеті одночасно зі створенням Новорос. (нині Одес.) університету. 1873 остаточно був сформований у мінералог. музей. Його основу склали колекції, передані Одес. Рішельєв. ліцеєм і С.-Петербур. гірн. інститутом. Від поч. 1870-х рр. до кін. 1920-х рр. знач. внесок у розвиток музею зробили геологи, мінералоги М. Головкінський, М. Єрофеєв, Р. Прендель (найбільше долучився до систематизації фондів, був одним з перших організаторів геол. практик для студентів природн.-істор дисциплін), М. Сидоренко. У довоєн. час музеєм завідувала В. Мільгевська-Рутковська, у 2-й пол. 20 ст. — Н. Ричковська, Л. Іщенко, Т. Волкова. У 1960-х рр. сформувалися нові напрями наук. діяльності, пов’язані з вивченням речового складу гірських порід тер. України, дна шельфу Чорного моря та Світ. океану. Відтоді — петрографо-мінералог. музей. 1988 набув поширення гемол. напрям. Нині музей перебуває у складі каф. заг. та мор. геології геол.-геогр. ф-ту. Здійснює навч.-метод., н.-д., культ.-осв. діяльність. Зміст і тематика експозицій адаптовані до програм курсів з мінералогії, петрографії, кристалографії, літології та заг. геології. У фондах — понад 10 тис. зразків мінералів, гірських порід і корис. копалин. Є унікал. колекції метеоритів, залізо-марганц. утворень з Центр. улоговини Індій. океану, штуч. кристалів, старовин. приладів. Функціонує б-ка. Зав. музею — В. Усенко (від 1986); наук. кер. — О. Чепіжко.