Розмір шрифту

A

Музей Степана Бандери Історико-меморіальний

МУЗЕ́Й СТЕПА́НА БАНДЕ́РИ Історико-меморіальний Засн. 1993 на місці родин. помешкання С. Бандери у с. Старий Угринів Калус. р-ну Івано-Фр. обл. (від 1990 функціонував на громад. засадах), підпорядк. відділу культури Калус. райдержадміністрації. У тому ж році пам’ят­ник С. Бандері (відкритий 1992; арх. З. Давидюк, скульптори М. Пасікіра, Л. Яремчук) та уцілілу частину родин. помешкання зареєстр. як пам’ятки культури і взято під охорону держави, оскільки попередні пам’ятники, встановлені тут 1990 і 1991, були знищені політ. провокаторами. 1996 музей підпорядк. відділу культури Івано-Фр. облдержадміністрації. 1998 під час урочистостей з нагоди відзначення дня народж. С. Бандери його онук (журналіст із Канади С. Бандера) заклав у фундамент будівлі капсулу з посланням до нащадків, що стало початком зведення новіт. експозиц.-виставк. музей. приміщення (автори проекту — група архітекторів на чолі з О. Козаком), відкритого 2000. Подальші роботи з реконструкції мемор. ком­плексу, благоустрою території та прилеглих доріг припинено через відсутність коштів. 2002 рішенням Івано-Фр. обл. ради музей передано до складу Прикарп. університету (Івано-Франківськ) як навч.-вихов. підрозділ. У цей час облаштовано приміщення, забезпечено повноцінне функціонування установи, під керівництвом голови наук.-метод. ради музею М. Кугутяка розбудовано експозицію 1-го залу. Але зі зміною керівництва Прикарп. університету 2005 фінансування наук.-експозиц. розробок повністю припинене. Новим поштовхом для розвитку музею стало підпорядкування його упр. культури, національностей та релігії Івано-Фр. облдержадміністрації як філії Івано-Фр. обл. музею визв. боротьби ім. С. Бандери (див. Визвольних змагань Прикарпатського краю Музей). 2009 до 100-річчя від дня народж. С. Бандери відкрито нову музейну експозицію на базі істор.-мемор. комплексу: відновлено хату-плебанію та здійснено реекспозицію в новому приміщенні (автор А. Гайдамака). Відтворено інтер’єр кімнат, в яких проживала сім’я Бандер, наповнено його оригін. речами, що були її власністю, й автентич. речами, переданими представниками родин інтелігенції Прикарпаття, а також матеріалами, зібраними під час пошук. експедицій працівників музею. Перший експозиц. зал розкриває процес формування нац. свідомості галичан, державотворчі події поч. 20 ст., в яких активну участь брав о. А. Бандера, середовище, в якому зростав С. Бандера. Матеріали експозиції ілюструють період його навч. у Стрий. гімназії (нині Львів. обл.), участь у товаристві «Пласт» та підпіл. гімназій. організації. Відображено громад. діяльність у рідному селі: відновлення аматор. театр. гуртка, праця в читальні товариства «Просвіта», створення кооперативу, заснування осередку товариства «Луг», організація націоналіст. підпілля на тер. Калущини. У 2-му залі представлено історію виникнення та діяльності націоналіст. організацій УВО та ОУН, етапи боротьби зорганізов. націоналіст. середовища проти польс. та рад. влад, розкрито процес становлення С. Бандери як Провідника ОУН на зх.-укр. землях. Центр. частина експозиції присвяч. Варшавському процесу ОУН 1935–36. Матеріали висвітлюють міжнар. події, що передували 2-й світ. вій­ні, та нову хвилю укр. нац. піднесення, апогеєм якої стало проголошення у Львові 30 червня 1941 Акта відновлення Української Держави. Родинне життя Провідника на еміграції представлено в 3-му залі музею. Тут розміщено унікал. світлини із сімей. архіву Бандер: прогулянки із дітьми, дружиною та друзями в гори, катання на лижах, відпочинок на морі. В експозиції 4-го залу відображено створення та діяльність Закордон. частин ОУН, представлено особисті речі Провідника: друкар. машинка, посвідчення та документи на ім’я Stepan Popel, під якими проживав С. Бандера, його посмертна маска. В окремому розділі експозиції 4-го залу висвітлено діяльність УПА на тер. Калус. округи ОУН, зокрема процес формування та боротьби повстан. відділів і націоналіст. підпілля (відтворено макет повстан. криївки), масові депортації насел. Зх. України у віддалені р-ни СРСР (серед експонатів — фото, листи, вишивані хустки, саморобні листівки). На тер. комплексу відновлено каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, упорядковано елементи родин. обій­стя Бандер — криницю, погріб, а також гранітну плиту на місці двох перших пам’ятників С. Бандері. Співроб. музею беруть активну участь у наук.-просвітн. і громад. роботі, проводять конф., святк. вечори, лекції та ін. культурно-масові заходи.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2020
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Музеї
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
70375
Вплив статті на популяризацію знань:
59
Бібліографічний опис:

Музей Степана Бандери Історико-меморіальний / С. В. Лесів // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70375.

Muzei Stepana Bandery Istoryko-memorialnyi / S. V. Lesiv // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020. – Available at: https://esu.com.ua/article-70375.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору