Музей Степана Бандери Історико-меморіальний

Визначення і загальна характеристика

МУЗЕ́Й СТЕПА́НА БАНДЕ́РИ Історико-меморіальний Засн. 1993 на місці родин. помешка­н­ня С. Бандери у с. Старий Угринів Калус. р-ну Івано-Фр. обл. (від 1990 функціонував на громад. засадах), під­порядк. від­ділу культури Калус. райдерж­адміністрації. У тому ж році памʼят­ник С. Бандері (від­критий 1992; арх. З. Давидюк, скульптори М. Пасікіра, Л. Яремчук) та уцілілу частину родин. помешка­н­ня зареєстр. як памʼятки культури і взято під охорону держави, оскільки попередні памʼятники, встановлені тут 1990 і 1991, були знищені політ. провокаторами. 1996 музей під­порядк. від­ділу культури Івано-Фр. облдерж­адміністрації. 1998 під час урочистостей з нагоди від­значе­н­ня дня народж. С. Бандери його онук (журналіст із Канади С. Бандера) заклав у фундамент будівлі капсулу з посла­н­ням до нащадків, що стало початком зведе­н­ня новіт. екс­позиц.-ви­ставк. музей. приміще­н­ня (автори проекту — група архітекторів на чолі з О. Козаком), від­критого 2000. Подальші роботи з рекон­струкції мемор. ком­плексу, благоустрою території та прилеглих доріг припинено через від­сутність коштів. 2002 ріше­н­ням Івано-Фр. обл. ради музей пере­дано до складу Прикарп. університету (Івано-Франківськ) як навч.-вихов. під­роз­діл. У цей час облаштовано приміще­н­ня, забезпечено повноцін­не функціонува­н­ня установи, під керівництвом голови наук.-метод. ради музею М. Кугутяка роз­будовано екс­позицію 1-го залу. Але зі зміною керівництва Прикарп. університету 2005 фінансува­н­ня наук.-екс­позиц. роз­робок повністю припинене. Новим поштовхом для роз­витку музею стало під­порядкува­н­ня його упр. культури, національностей та релігії Івано-Фр. облдерж­адміністрації як філії Івано-Фр. обл. музею визв. боротьби ім. С. Бандери (див. Визвольних змагань Прикарпатського краю Музей). 2009 до 100-річчя від дня народж. С. Бандери від­крито нову музейну екс­позицію на базі істор.-мемор. комплексу: від­новлено хату-плебанію та здійснено реекс­позицію в новому приміщен­ні (автор А. Гайдамака). Від­творено інтерʼєр кімнат, в яких проживала сімʼя Бандер, наповнено його оригін. речами, що були її власністю, й автентич. речами, пере­даними пред­ставниками родин інтелігенції Прикарпа­т­тя, а також матеріалами, зі­браними під час пошук. екс­педицій працівників музею. Перший екс­позиц. зал роз­криває процес формува­н­ня нац. сві­домості галичан, державотворчі події поч. 20 ст., в яких активну участь брав о. А. Бандера, середовище, в якому зро­став С. Бандера. Матеріали екс­позиції ілюструють період його навч. у Стрий. гімназії (нині Львів. обл.), участь у товаристві «Пласт» та під­піл. гімназій. організації. Від­ображено громад. діяльність у рідному селі: від­новле­н­ня аматор. театр. гуртка, праця в читальні товариства «Просвіта», створе­н­ня ко­оперативу, заснува­н­ня осередку товариства «Луг», організація націоналіст. під­пі­л­ля на тер. Калущини. У 2-му залі пред­ставлено історію виникне­н­ня та діяльності націоналіст. організацій УВО та ОУН, етапи боротьби зорганізов. націоналіст. середовища проти польс. та рад. влад, роз­крито процес становле­н­ня С. Бандери як Провід­ника ОУН на зх.-укр. землях. Центр. частина екс­позиції присвяч. Варшавському процесу ОУН 1935–36. Матеріали висвітлюють між­нар. події, що пере­дували 2-й світ. вій­ні, та нову хвилю укр. нац. під­несе­н­ня, апогеєм якої стало проголоше­н­ня у Львові 30 червня 1941 Акта від­новле­н­ня Української Держави. Родин­не життя Провід­ника на еміграції пред­ставлено в 3-му залі музею. Тут роз­міщено унікал. світлини із сімей. архіву Бандер: прогулянки із дітьми, дружиною та друзями в гори, ката­н­ня на лижах, від­починок на морі. В екс­позиції 4-го залу від­ображено створе­н­ня та діяльність Закордон. частин ОУН, пред­ставлено особисті речі Провід­ника: друкар. машинка, посвідче­н­ня та документи на імʼя Stepan Popel, під якими проживав С. Бандера, його посмертна маска. В окремому роз­ділі екс­позиції 4-го залу висвітлено діяльність УПА на тер. Калус. округи ОУН, зокрема процес формува­н­ня та боротьби пов­стан. від­ділів і націоналіст. під­пі­л­ля (від­творено макет пов­стан. криївки), масові депортації насел. Зх. України у від­далені р-ни СРСР (серед екс­понатів — фото, листи, вишивані хустки, саморобні листівки). На тер. комплексу від­новлено каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, упорядковано елементи родин. обій­стя Бандер — криницю, погріб, а також гранітну плиту на місці двох перших памʼятників С. Бандері. Спів­роб. музею беруть активну участь у наук.-просвітн. і громад. роботі, проводять конф., святк. вечори, лекції та ін. культурно-масові заходи.

Літ.: Федорів Т. Меморіальні музеї Степана Бандери: стан і пер­спективи роз­витку // Визв. шлях. 1999. Кн. 10.

С. В. Лесів

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю