Музейний комплекс Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя

Визначення і загальна характеристика

МУЗЕ́ЙНИЙ КО́МПЛЕКС НІ́ЖИНСЬКОГО ДЕРЖА́ВНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. М. Гоголя  — сукупність культурно-освітніх установ, що здійснюють навчальну та науково-дослідницьку, соціокультурну, просвітницьку та фондову діяльність. Тут також проводять наук., наук.-метод. конф., що проходять у Ніжин. університеті згідно з наук. планами закладу.

Музей М. Гоголя — літературно-меморіальний. Історія сягає 1909, коли до 100-річчя від дня народж. М. Гоголя з ініціативи проф. Істор.-філол. інституту князя Безбородька М. Сперанського, В. Рєзанова, П. Заболоцького створ. Гоголів. кімнату. 1964 її реорганізовано в музей, якому 1967 присвоєно звання «народний»: тут збирали, зберігали та аналізували експонати з історії закладу вищої освіти в Ніжині та першоджерела, що стосувалися особистості М. Гоголя. Від 2002 виокремлено й функціонують паралельно два музеї — історії Ніжин. вищої школи та М. Гоголя, який докорінно реорганізов. для найповнішого висвітлення та вивчення ніжин. періоду життя письменника. Розташ. в одному залі, має експозиц. розділи: «Дитячі роки М. Гоголя», «Гімназія вищих наук князя Безбородька», «Підручники часів М. Гоголя», «Мистецько-літературні захоплення М. Гоголя», «Справа про вільнодумство», «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Петербурзькі повісті “Ревізор”, “Мертві душі”». Кількість предметів осн. фонду — 61, наук.-допоміж. — 16 од. Серед оригін. експонатів музею — підручники та фіз. прилади 1-ї пол. 19 ст., одне з перших прижиттєвих вид. кн. «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1832), предмети інтер’єру 19 ст., виконані в дусі відомого майстра меблів А.-Ш. Буля, одна з перших копій посмерт. маски письменника.

Музей історії Ніжинської вищої школи. 2002–05 твор. групою (Г. Самойленко, В. Аніщенко, О. Близнюк, О. Забарний, С. Зінченко, С. Тезікова, Н. Корінь, А. Парубець) здійснено реорганізацію музею, зокрема проведено реконструкцію 3-х залів, присвяч. 200-літ. історії навч. закладу, н.-д. роботу з пошуку, відновлення, збереження та систематизації експонатів, що охоплювали період від року заснування (1805) до сьогодення. Перший зал висвітлює період 1805–1919 і має експозиц. розділи: «Гімназія вищих наук князя Безбородька, 1820–1832 рр.», «Фізико-математичний ліцей князя Безбородька, 1832–1840 рр.», «Юридичний ліцей князя Безбородька, 1840–1875 рр.», «Історико-філологічний інститут князя Безбородька, 1875–1919 рр.». Другий — 1920–97, розділи: «Ніжинська вища школа», «Ніжинський інститут народної освіти», «Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя». Третій зал фіксує новітню історію закладу (від 1998); його експозиції безперервно поновлюють, доповнюють та змінюють, відповідаючи запитам навч. закладу нині. Кількість предметів осн. фонду — 112, наук.-допоміж. — 48 од. Серед унікал. експонатів — оригінал грамоти 1742 на підтвердження надання м. Ніжин (нині Черніг. обл.) Маґ­дебур. права, барельєфи братів Олександра та Іллі Безбородьків — засн. Г-зії вищих наук у Ніжині, атестат гімназиста часів Юрид. ліцею, нагрудні значки гімназиста та викл. часів Істор.-філол. інституту князя Безбородька, фіз. прилади 19 ст., особисті речі викл. та вихованців.

Картинна галерея — одне з найцінніших худож. зібрань України, у 3-х залах якої представлений живопис різних епох. Її унікальність полягає в гармоній. поєднанні давніх мист. традицій та сучас. арт-простору, де художники мають можливість організовувати власні виставки. Основою галереї є колекція картин, яку подарував 1845 почес. попечитель граф О. Кушельов-Безбородько з нагоди ювілею навч. закладу. Повідомляючи про це міністра нар. освіти, він зазначив: «Я дарую ліцею картинну галерею, яку я придбав у різних містах Італії та Європи і яка складається із 10 картин італійських шкіл до XVI ст., флорентійської — 9 картин, римської — 12, ломбардської — 13, венеціанської — 12, неаполітанської — 5, ґенуезької — 16, іспанської — 5, французької — 20, німецької — 20, фламандської — 46, новоруської — 7. Усього 175 картин у позолочених рамах з умовою, щоб ці картини були розміщені у вільних залах будинку ліцею, служили розвиткові хорошого смаку і залишалися завжди власністю цього навчального закладу». Разом із колекцією попечитель подарував каталог худож. галереї в шкір. палітурці, де міститься інформація щодо атрибуції полотен: автор, назва, дата написання, в окремих випадках сума коштів, за яку придбано ту чи ін. картину (заг. сума вартості на той час — 12 614 руб.). У коридорах та аудиторіях полотна знаходилися до поч. 20 ст. Немає відомостей, де розміщувалася колекція у 20–40-х рр. 20 ст. Під час 2-ї світової вій­ни вона перебувала в Києві. До навч. закладу картини повернено 1946, а 1956–57 проведено роботи з їхнього дослідж. та частк. реставрації. Від 1957 полотна зберігають та експонують в окремому приміщенні — картин. галереї. У 1980-х рр. зібрання поповнили роботи різних художників, серед яких — колекція полотен укр. живописця С. Шишка та картина майстра балтій. пейзажу Ю. Феддерса. У першому залі експонують 33 полотна С. Шишка, у двох наступних — 70 робіт європ. митців 16–19 ст.

Музей-лабораторія «Homo sovieticus». Засн. 2018 з ініціативи каф. історії України з метою накопичення та систематизації експонатів, що презентують рад. побут і надходили до фондів закладу в рамках музейно-архів. практики студентів. Розташ. в одному залі, простір якого поділено на декілька локацій: селян. світлиця 1920–40-х рр., кімната інтелігента 1950–60-х рр., кімната гуртожитку 1970-х рр., вітальня робітника 1980-х рр. Окрім предметів побуту, в музеї експонують колекцію картин укр. художника А. Шмикова, яку передав Г. Самойленко. У березні 2018 спільно з Центром пам’ят­кознавства НАНУ та Укр. товариством пам’яток історії та культури тут проведено круглий стіл «“Радянське” в музейному просторі».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю