Музика для дітей та підлітків

МУ́ЗИКА ДЛЯ ДІТЕ́Й ТА ПІ́ДЛІТКІВ Вирізняється конкретністю сюжету, чіткістю та рельєфністю муз. форми. Виконує важливу роль в муз.-естет. вихован­ні під­ростаючих поколінь, впливає на їхнє духовне збагаче­н­ня, спри­йня­т­тя навколиш. світу, краси муз. мистецтва в різних його видах і жанрах. М. для д. та п. може бути як для слуха­н­ня, так і для викона­н­ня дітьми й поділяється на театр., оркестр., вокал. — сольну, ансамбл. та хор., інструм. — для сольного та ансамбл. викона­н­ня. У музиці, що створюють для дит. викона­н­ня, враховують виконав. можливості дітей, зокрема діапазон голосу, хор. під­готовку, рівень тех. опанува­н­ня інструменту. До театр. музики належать перед­усім опери й балети, а також мюзикли і музика до ви­став у різного типу театрах. У всіх цих галузях творчості укр. композитори мають чималі здобутки. Крім цього, починаючи з 2-ї пол. 20 ст., укр. митці створили багато музики до мульт­фільмів. Усві­домлюючи важливе значе­н­ня муз. мистецтва для всебіч. роз­витку дитини, багато композиторів створили яскраві зразки М. для д. та п. у різних жанрах, значна частина з яких уві­йшла до по­стій. репертуару юних музикантів. Найбільше творів створ. для фортепіано. Серед них — «Альбом для молоді» Р. Шуман­на (1848), 14 дит. нар. пісень К. Шимановського (1857–58), «Угорські танці» Й. Брамса (1869), «Дитячий альбом» П. Чайковського (1878), «Дитячий куточок» К. Дебюс­сі (1908), «Мікрокосмос» Б. Бартока (1932–39).

Для дітей також творили Е. Ґріґ, Д. Кабалевський, С. Прокофʼєв, К. Лядов, З. Кодай, М. Мусоргський, Ж. Бізе, Б. Бріт­тен, П. Гіндеміт та ін. На­прикінці 19 ст. Є. Мандичевський написав першу дит. оперету «Маскарад у ніч святого Миколи», М. Лисенко створив перші укр. опери для дітей — «Пан Коцький» (1891), «Зима і Весна» (1892), «Коза-Дереза» (1893). В основу цих творів покладено укр. нар. казки, музику побудовано на ві­домих нар. піснях і танцях. 1900 В. Сокальський написав оперу «Ріпка», згодом К. Стеценко — «Лисичка, Котик і Пів­ник» (1910), «Івасик-Телесик» (1911), М. Леонтович — «На русалчин Великдень» (1977). Серед кращих дит. опер 2-ї пол. 20 ст. — «Казка про загублений час» Ю. Рожавської (1968, лібрето Л. Компанієць за однойм. казкою Є. Шварца), «Царівна-жаба» Б.-Ю. Янівського (1980, лібрето Р. Кудлика), «Золоторогий олень» О. Костіна (1982, лібрето В. Лисюка за поемою Д. Павличка), «Буратіно» О. Білаша (1988, за казкою О. Толстого), «Іменини з пригодами» Т. Ярової (1992, за казкою К. Чуковського «Муха-Цокотуха»), «Коли ще звірі говорили» М. Стецюна (1993, лібрето С. Чепалова за казкою І. Франка), «Пастка для від­ьми» І. Щербакова (1997, лібрето Г. Конькової за нар. казкою). До опер, написаних спеціально для дит. викона­н­ня, належать «Коли є друзі» М. Завалішиної (1966, за казкою Н. Забіли «Коли зійде місяць»), «У зе­леному садку» А. Філіпенка (1967, лібрето Г. Демченко), «Королева — Зубна щітка» В. Шаповаленка (1968), «Марійка-Роз­губійка» Б. Алексєєнка (1971, за казкою Л. Воронкової), «Лісова школа» Б. Фільц (2012, за однойм. казкою Т. Сав­чинської-Латик).

Значну кількість дит. опер і оперет, а також муз. пʼєс для сценіч. викона­н­ня, пройнятих мелосом укр. пісен­ності, створ. у 1930–80-х рр. укр. композиторами зарубіж­жя. Дит. опери створили композитори — І. Білогруд, О. Залеський, Я. Ласовський, З. Лисько, В. Овчаренко, М. Фоменко, Є.-О. Садовський (усі — США), Є. Звоздецький (Канада), А. Гнатишин (Австрія), Б. Левицький (Чехословач­чина), С. Лукіянович-Туркевич (Велика Британія); оперети — Я. Барнич (США), В. Овчаренко, О. Стратичук (Арґентина). Серед авторів музики до дит. пʼєс — М. Гайворонський, В. Витвицький, І. Недільський. Їхні твори ві­діграли важливу роль у вихован­ні укр. ментальності, любові до України та її культур. традицій, збережен­ні рідної мови.

Важливими були досягне­н­ня укр. композиторів також у галузі балет. музики для дітей. Д. Клебанов створив перший в укр. музиці балет «Лелеченя» (1937, лібрето М. Пінчевського), де звірів і птахів наділено людськими почу­т­тями; А. Коломієць — балет «Улянка» (1959, лібрето Н. Скорульської за оповіда­н­ням О. Донченка «Лісничиха») про дружбу дітей та їхню любов до природи. Балети на казк. тематику — «Кіт у чоботях» В. Гомоляки (1963, за казкою Ш. Перро), «Дюймовочка» Ю. Русинова (1964), «Снігова королева» Ж. Колодуб (1982; обидва — за Г.-К. Андерсеном), «Чарівні черевички» (1982, лібрето О. Думанова), «Чарівна обручка» (1993, лібрето З. Шилової) Т. Малюкової-Сидоренко. Всі ці твори отримали сценічне втіле­н­ня в різних театрах у виконан­ні профес. артистів. У 2-й пол. 20 ст. написано низку мюзиклів для дітей: «Пригоди на Міс­сісіпі» Ж. і Л. Колодубів (1971, лібрето Д. Кісіна за М. Твеном), «Пригоди Яви і Павлуші» В. Шаповаленка (1974, за твором В. Нестайка «Тореадори з Васюківки»), «Лис Микита» (1980, за твором І. Франка), «Кицьчин дім» Ю. Знатокова (1986), «Маленька чаклунка» В. Золотухіна (1996, лібрето Д. Шевцова) та ін. Для дит. театрів писали музику М. Колес­са, І. Вимер, М. Кармінський, H. Юхновська, В. Філіпенко, Ю. Шевченко, М. Чембержі та ін.

У 1960–80-х рр. інтенсивно роз­вивалася галузь мультиплікац. мистецтва (див. Анімація). Успіхам мультфільмів для дітей великою мірою сприяла яскрава та образна музика композиторів Б. Буєвського, Л. Грабовського, Л. Дичко, І. Карабиця, О. Киви, В. Кирейка, А. Мухи, М. Скорика, Є. Станковича, А. Штогаренка. Укр. митці зробили внесок і в роз­виток про­грам. симф. музики для дітей. До цікавих її зразків належать «Симфонічні казки» А. Штогаренка, симф. сюїта «Лис Микита» І. Вимера та ін. Менше творів написано для викона­н­ня дит. симф. оркестрами та інструм. ансамблями, зокрема — «Дитяча симфонія» Б. Кудрика, Симфонієти М. Тіца та І. Польського, «Молодіжний квартет» для струн. інструментів В. Барвінського, «Пісня» і «Скерцо» для фортепіан. тріо Б. Фільц тощо. Чимало музики створ. укр. митцями для різних інструментів, для сольного викона­н­ня в су­проводі фортепіано. Великою популярністю користується «Інтермецо» для скрипки та фортепіано Л. Ревуцького, «Мелодія» для скрипки, а також у варіанті для струн. оркестру М. Скорика. Композитори зверталися також до пед. репертуару в інструм. жанрах великих форм, що сприяло формуван­ню віртуоз. навичок у юних виконавців. Це — концерти для скрипки з орке­стром А. Штогаренка, концерти для скрипки К. Шутенка, Г. Фінаровського та ін. Серед сольних інструм. творів найбільше написано також для фортепіано, серед найві­доміших — твори М. Лисенка, П. Сокальського, Я. Степового, С. Людкевича, Л. Ревуцького. У 1930-х рр. особливо репертуар. були фортепіан­ні твори В. Барвінського та В. Косенка.

На­ймасовішою і найдо­ступнішою для викона­н­ня дітьми різних вікових категорій є вокал. музика, її виконують в дитсадках, школах, училищах, на навч. заня­т­тях, в дит. колективах худож. самодіяльності тощо. Знач. внесок у цю галузь зробили М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, Я. Степовий. 1875 М. Лисенко в Києві видав 1-й посібник для дітей «Молодощі. Збірник танків та веснянок» (уві­йшли 25 дит. ігор і 13 веснянок із фортепіан. су­проводом композитора). 1889 у Відні на­друковано «Спѣваникъ для школъ народныхъ» С. Воробкевича (на той час єдиний посібник для навч. співу в початк. і серед. школах Сх. Галичини й Буковини). Серед пісень ві­домою стала «Мово рідна» (сл. С. Воробкевича), що уві­йшла в усі букварі, друковані у Сх. Галичині до 1939. У 1907 в Києві опубліковано зб. пісень для сімʼї та школи «Луна», упорядк. К. Стеценком (уві­йшли обробки нар. пісень М. Лисенка, О. Кошиця, М. Леонтовича та 5 влас. обробок упорядника), 1918 — його ж «Шкільний спів­ан­ник» у 3-х вип. У 1920-х рр. зʼявилося багато збірок для дит. хорів: «Проліски» у 3-х вип. Я. Степового (К., 1922), «Весняночка» В. Верховинця (Х., 1924; 1927), «Слобожанські народні пісні для школи в су­проводі фортепіано» В. Ступницького (К., 1928) та ін. М. Леонтович написав понад 50 обробок укр. нар. пісень, при­знач. для дітей шкіл. віку («Щедрик», «Дударик», «Мак», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой з-за гори камʼяної», «Ой сивая зозуленька» та ін.). Л. Ревуцький гармонізував 26 істор. пісень для 3-голос. шкіл. хору без су­проводу до кн. Д. Ревуцького «Українські думи та пісні історичні» (К., 1919). У 1950-х рр. започатковано циклічні жанри, серед них — хор. сюїта «Волошки» й кантата «Здрастуй, весно!» П. Козицького. Новатор. пошуками по­значені кантати Л. Дичко — «Сонячне коло» (сл. Д. Чередниченка), «Здрастуй, новий добрий день», «Весна» та «Слава робочим професіям» (усі — сл. Є. Ав­дієнка), «Барвінок» (сл. С. Жу­панина; всі — 1970-і рр.). Поміж робіт кін. 20 ст. — метод. посібник «Давайте сочинять музыку» (К., 1988) В. Подвали. Особливо плідно в цій галузі працював А. Філіпенко, який створив понад 300 пісень для дітей різного віку. Вони набули великого пошире­н­ня в дит. садках, школах, їх виконували на урочистих концертах. Любовʼю у школярів користуються пісні «Вчителько моя», «Рідна стежина» П. Майбороди на сл. А. Малишка. До пісень, що найчастіше виконують зведені хори на урочистих акціях різних фестивалів і конкурсів, належать «Києве мій» І. Шамо (сл. Д. Луценка), «Любимо землю свою» (сл. М. Сингаївського) та «Земле моя» (сл. І. Франка) Б. Фільц, «Дні­провська вода» І. Карабиця (сл. Ю. Рибчинського) та «Україна» Т. Петриненка в обробці для дит. хору О. Опанасюка. Серед автор. збірників пісень і хорів для дітей — «Сніжинки. Пісні для малят» Л. Дичко (1970), «Весняний дзвін» (1987), «Світе тихий» (2000), «Натхнен­на музикою і поезією» (2016), «Ангелику» (хор. реквієм памʼяті Героїв Небесної сотні, 2018) Б. Фільц, «Музична абетка» (1991), «Горедуб» (2009) Ж. Колодуб, «Що сказало сонце» (1990), «Сонце-Ярило» (1994) Ю. Шевченка, «Алфавітні усмішки» (1993), «Пшениченька» (1997; усі — Київ) О. Білаша.

Від 1990 укр. митці почали активно створювати духовну музику на канон. текс­ти. Поміж них — В. Степурко, Г. Гаврилець, В. Польова, Л. Дичко, І. Щербаков, Б. Фільц, реліг. твори яких посіли гідне місце в сучас. виконав. практиці. Частина з них, уві­йшовши до репертуару дит. хор. колективів з різних регіонів України, опублікована у зб. «Духовні твори українських композиторів для дитячого хору» (К., 2000). За вагомий твор. внесок і активну діяльність в галузі музики для дітей Мін-вом культури України та НСКУ 2001 встановлено Премію ім. В. Косенка. Від того ж року в м. Нова Каховка Херсон. обл. проходить щоріч. Між­нар. конкурс академ. мистецтва юних «Vivat, musica!». Беруть участь діти з України, Білорусі, РФ, Словач­чини, Китаю, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Пд. Кореї.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю