Музиківка
Визначення і загальна характеристика
МУЗИ́КІВКА — село Білозерського району Херсонської області. 2016 з Музиків. (підпорядк. села Висунці та Мірошниківка, яким 2008 повернуто статус окремих насел. пунктів) і Східнен. (Загорянівка) сільс. рад утвор. Музиків. об’єднану територіал. громаду (126,88 км2, 3798 осіб). М. знаходиться на р. Вірьовчина (притока Кошової, бас. Дніпра), у приміс. зоні Херсона, за 30 км від райцентру та бл. 2 км від автомобіл. шляху міжнар. значення Одеса–Новоазовськ. Площа 6,897 км2. За переписом насел. 2001, проживали 2672 особи; переважно українці. У селі знайдено уламок зуба мастодонта та кам’яну сокиру епохи бронзи; в околицях виявлено понад 10 курганів, в одному з яких під майданчиком з кам’яних плит містилося поховання кочівника 11–13 ст. У с. Висунці розкопано 2 скарби істрій. монет 5–4 ст. до н. е. та досліджено залишки скіф. поселення. Вперше згадується в писем. джерелах 1815 як Музикині хутори (за нар. переказами, назва походить від першого поселенця, який був козаком). Тоді було 73 двори, працювали 10 млинів. У 19 ст. місц. жит. (херсон. і берислав. міщани, переселенці з Полтав. губ., військовослужбовці, селяни-власники) займалися садівництвом, виноградарством і рослинництвом. Значна частина земель (42 тис. дес.) належала Херсон. міській управі. Нараховувалося понад 30 місц. замож. госп-в. Наприкінці 1850-х рр. було 183 двори, мешкали 1110 осіб; наприкінці 19 ст. — відповідно 320 і 1701; 1912 — 479 і 3012. У 1876 відкрито земську, 1888 — церк.-парафіял. школи. 1916 у межах Херсон. пов. Херсон. губ. вже існувала Музиків. волость, до якої входило 16 насел. пунктів. На її тер. функціонувала губерн. психіатр. лікарня (засн. 1883). Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–21 — у складі Микол., 1921–23 — Одес. губ.; 1923–30 — Херсон. округи; 1932–37 — Одес., 1937–44 — Микол., від 1944 — Херсон. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. 4 серпня 1941 М. бомбардували нім. літаки. Від 18 серпня 1941 до 14 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У бою за визволення села загинули 33 рад. воїни. На фронтах 2-ї світової війни воювали 254 жит. села. У рад. період працював радгосп «Маяк», що спеціалізувався на відгодівлі молодняка великої рогатої худоби та свиней (бл. 5,6 тис. голів), а також вирощував кормові культури й озиму пшеницю (бл. 4,9 тис. га орної землі). Нині у М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія сімей. медицини. 2009 на базі Покров. церкви (зведена 1895) засн. Покров. чол. монастир УПЦ МП. Діють греко-катол. та 2 протестант. громади. Встановлено пам’ятні знаки жертвам голодомору, «Танк Т-34», пам’ятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — актриса, нар. арт. СРСР П. Куманченко.