Музичі
Визначення і загальна характеристика
МУ́ЗИЧІ — село Києво-Святошинського району Київської області. Музичан. сільс. раді підпорядк. с. Неграші. М. знаходяться на р. Тростинка (притока Ірпеня, бас. Дніпра), за 27 км від Києва та 20 км від залізнич. ст. Боярка; на Зх. межують з землями с. Ясногородка Макарів. р-ну Київ. обл. Площа 6,754 км2. За переписом насел. 2001, проживали 1393 особи; переважно українці. На думку археологів, село вже існувало в давньорус. час. За нар. переказами, назва походить: від першого поселенця, який був музикантом; від того, що здавна переважали бідні жит., тобто «мужики» (на відміну від сусід. Княжичів, нині село Києво-Святошин. р-ну). Вперше М. згадуються в писем. джерелах на поч. 17 ст., коли належали князям Острозьким. У т. зв. Тарасовому яру та лісі Кунянка під час Визв. війни під проводом Б. Хмельницького розташовувався козац. табір. Пізніше у Фастів. полку відбували службу 44 музичани. Разом з місц. селянами вони брали участь у повстанні проти польс.-шляхет. гноблення під проводом С. Палія (він подарував музичан. парафії давнє рукописне Євангеліє; до 1960-х рр. набирали воду з Палієвої криниці, з покоління в покоління передається інформація щодо місця проведення полковником козац. ради в М.). У 18 ст. М. входили до Ясногород. маєтку князів Шуйських. Село кілька разів було епіцентром гайдамац. руху. 1755 збудовано церкву св. архістратига Михаїла. Після 2-го поділу Польщі 1793 М. відійшли до Рос. імперії. 1796–1925 — у складі Київ. губ.; 1796–1923 — Київ. пов. У серед. 19 ст. більша частина музичан. земель належали Я. Калениусу, Михайлу та Степану Носачам-Носковим, І. Паволоцькому. 1900 було 169 дворів, мешкали 860 осіб, функціонувала однокласна церк.-парафіял. школа, існував водяний млин. 1912 земство заснувало в М. прокатну станцію с.-г. реманенту та меліоратив. устаткування. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Київ. округи; від 1932 — Київ. обл.; 1923–27 — Будаїв., від 1937 — Києво-Святошин. р-ну. Кілька сотень людей померли під час голодомору 1932–33 (встановлено імена лише 60 осіб). Згодом зазнали сталін. репресій. Від липня 1941 до листопада 1943 — під нім.-фашист. окупацією. У рад. період діяв радгосп «Музичанський», що обробляв 2050 га орних земель. Нині працюють сиророб. завод, винзавод «Фріззант», садівн. товариства «Джерело», «Музичі», «Промінь» та «Сонячне» й низка ін. дріб. підприємств. У М. — навч.-вихов. обʼєдн. «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. 2008 живописець, художниця концептуал. мистецтва А. Кахідзе та її чоловік колекціонер В. Бабʼюк заснували приватну резиденцію для художників, кураторів і теоретиків «Розширена історія Музичів». Здобули популярність фольклорно-хореогр. колектив «Струмочок» і духовий оркестр «Гармонія». Діють церкви св. Миколая та св. архістратига Михаїла. Споруджено памʼятник воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.
Літ.: Похилевичъ Л. И. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1864; Біла Церква, 2005; Римаренко Н. О. Музичі: історія села. К., 2007.
К. Г. Порхун
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
