Муні Пол
МУ́НІ Пол (Paul Muni; справж. — Meshilem Meier Weisenfreund, Мешілем Маєр Вайзенфройнд, 22. 09. 1895, Львів — 25. 08. 1967, Монтесіто, шт. Каліфорнія, США) — американський актор українського походження. 1900 разом із родиною емігрував до Великої Британії, 1902 — до США. 1926 уперше зіграв на Бродвеї у виставі «Ми — американці» М. Зиґеля та М. Ґропера. Працював у театрі до кін. 1950-х рр. Дебютував у кінострічці «Хоробрий» (1929, реж. В. Говард). Зігравши гол. роль у фільмі «Повість про Луї Пастера» (1936, реж. В. Дітерле; приз за найкращу чол. роль на Венец. Мкф), став володарем премії Амер. кіноакадемії — «Оскар» (1937). Широке визнання М. отримав після виконання ролі Тоні Камонті у фільмі «Людина зі шрамом» (1932, реж. Г. Гоукс). Знімався в комедіях («Привіт, Неллі!», 1934), мелодрамах («Прикордонне містечко», 1935), соц. драмах («Чорна лють», 1935). Створив яскраві образи в серії істор.-біограф. фільмів реж. В. Дітерле, зокрема «Життя Еміля Золя» (1937), «Хуарес» (1939). Після роботи у фільмі «Остання розгнівана людина» (1959, приз за найкращу чол. роль на Мкф у Мар-дель-Плата) через різке погіршення зору 1960 завершив актор. кар’єру. М. володів вираз. зовнішністю та гарним голосом; був майстром перевтілення.
Рекомендована література
- J. Lawrence. Actor: The Life and Times of Paul Muni. News York, 1974;
- Стецишин О. Український Аль-Капоне // Історія. 2015, 22 верес.