Муравін Лев Давидович
МУРА́ВІН Лев Давидович (Муравин Лев Давидович; 23. 10(05. 11). 1906, м. Бєлгород, Росія — 25. 11. 1974, Москва) — російський скульптор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1943). Член СХУ (1938), чл. і відп. секр. СХ Казах. РСР (1942). Закін. Харків. худож. інститут (1929; викл. Л. Блох), викладав у ньому (1939–43). У Київ. худож. інституті: 1944–49 — доцент кафедри скульптури; водночас відп. секр. секції художників Товариства культур. зв’язків із закордоном. 1951 виїхав до Москви. На творчій роботі. 1961–63 — керівник майстерні, заст. гол. скульптора Упр. проектування Палацу Рад. Основні галузі — монум. і станк. скульптура. Учасник Міжнар. конкурсу на проект пам’ятника Т. Шевченку в Харкові (1933, співавт.). Брав участь у мист. виставках від 1935. Персон. — посмертна у Москві (1976). У 1930-х рр. співпрацював із М. Лисенком. Твори М. виконано в реаліст. манері, деякі позначені рисами експресії; у портретах засобами пластики передано глибини люд. характерів. Використовував гіпс, шамот, теракоту, вапняк, бронзу, граніт. Деякі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Нац. музеї у Львові, Одес. і Харків. ХМ, ДТГ (Москва).
Додаткові відомості
- Основні твори
- рельєфи — «Червоноармієць» (1930), «Захисники Москви» (1944, ст. метро «Бауманська», Москва); пам’ятники — Ф. Дзержинському (1933, співавт., смт Штерівка, нині Луган. обл.), 61 комунарові (1936, співавт., Миколаїв), П. Осипенко (1941, м. Осипенко, нині Бердянськ Запоріз. обл.), Лесі Українці (1947, встановлено 1964 у Луцьку), Г. Котовському (1948, співавт., Кишинів); портрети — «О. Пушкін» (1935, 1-а премія Всеукр. худож. виставки, 1936), «О. Богомолець», «Партизан» (обидва — 1945), «О. Палладін» (1946), «В. Маяковський» (1948), «В. Василевська» (1950), «Робітник», «Робітниця» (обидва — 1953), «Шанхайська студентка» (1955), «Ф. Тютчев», «О. Пушкін у циліндрі», «Викрадення Європи» (усі — 1971), «Прометей» (1972), «М. Лермонтов» (1973); проекти пам’ятників — «Звільнення Києва від інтервентів» (1938), «Перемога» (1947, співавт., для м. Сталіно, нині Донецьк, 1-а премія), «Жертвам фашизму в Освенцимі» (1958); багатофігурні групи — «Героїка громадянської війни» та «Героїка соціалістичного будівництва» (1939, спільно з М. Лисенком, 1-а премія конкурсу худож. оформлення Рад. павільйону для Всесвіт. виставки у Нью-Йорку); композиції — «Праця», «Наука» (фасад Палацу культури у Варшаві; обидві — 1954), «Ми славимо мир» (1959), «Російська зима» (1960; обидві — Москва), «Фаетон», «Люди з легенди. Подвиг міліціонерів Владивостока» (обидві — 1972), «Троянський кінь» (1973); монумент «Дружба» (1955, співавтор Л. Кербель, м. Шанхай, Китай).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 