МУРА́ТОВЕ — село Новоайдарського ра­йону Луганської області. Муратів. сільс. раді під­порядк. с. Капітанове. М. знаходиться за бл. 2 км від р. Сіверський Донець (на правому березі — с. Кримське, що 2014 після окупації Словʼяносерб. р-ну сепаратистами т. зв. Луган. нар. респ. було пере­підпорядковане укр. владою Новоайдар. р-ну), 35 км від райцентру та залізнич. ст. Новий Айдар. У Капітановому бере початок мала р. Вільхова (заг. довж. 11 км, площа водо­збірного басейну 77,9 км2), що тече з Пн. на Пд. У межах М. на ній споруджено водо­сховища Верх­нє та Нижнє. Пл. М. 4,39 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 687 осіб, з них 84,43 % за­значили рідною укр. мову, 14,26 % — російську. У Капітановому виявлено 5 поселень епохи пізньої бронзи. 1715 канцелярист В. Вергилєв заснував тут хутір, що згодом пере­творився на слободу М. Назва походить від татар. прі­звища. Тривалий час ці землі пере­тинала лінія роз­поділу між жит. словʼян. походже­н­ня і татарами, які остаточно звідси виїхали до 1870. Окрім землеробства, мешканці видобували вугі­л­ля, за­ймалися ткацтвом, ковальством, виготовляли колеса, вози та сани, вичиняли шкіри, взимку їздили у Бахмут (нині Донец. обл.) і Таврію, де продавали вугі­л­ля та купували сіль, цукор, одяг, інвентар. 1797–1835 — у складі Слобід.-Укр., 1835–1920 — Харків., 1920–25 — Донец. губ.; 1797–1923 — Старобіл. пов. 1885 у слободі мешкали 636, 1914 — 1148 осіб. До 1923 — волос. центр. Від­тоді — село. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Старобіл. округи; 1932–38 — Донец., від 1938 — Луган. (до 1958 та 1970–90 — Ворошиловгр.) обл. Муратівці потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1942 до січня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 368 воїнів-земляків, з них 140 загинули (встановлено памʼятник). Є брат. могила понад 80-ти воїнів-визволителів, які атакували нім. війська побл. Сіверського Дінця. У рад. період працював радгосп «Лісний», що спеціалізувався на від­годівлі великої рогатої худоби, а також обробляв 2,4 тис. га орної землі. Роз­ві­дано Капітанів. і Муратів. газоконденсатні родовища (екс­плуатує під­приємство «Шебелинкагазвидобува­н­ня»). Функціонує Капітанів. лісомислив. госп-во. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. Діє церква пере­несе­н­ня мощей св. Миколая Чудотворця УГКЦ. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: гідрол. заказник Крим. дача (охороняється від 2006, 393 га), заповід­ні ур­очища Капітанів. ліс (від 1980, 542 га) і Шамраєва дача (від 1984, 879 га). У Капітановому народився учасник 2-ї світової вій­ни, повний кавалер ордена Слави М. Геть­ман.