Мурашко Олександр Іванович

Визначення і загальна характеристика

МУРА́ШКО Олександр Іванович (1842, м. Кролевець, нині Сум. обл. — 17. 05. 1910, Київ) — майстер сакрального мистецтва. Брат Миколи, вітчим Олександра Мурашків. Купець 2-ї гільдії. Отримав у спадок від батька майстерню з оформле­н­ня церков (засн. 1827 у м. Борзна, нині Черніг. обл.). 1887 пере­їхав із Чернігова до Києва. Тут у його майстерні, що спочатку містилася на вул. Велика Житомирська, № 8, а згодом — на вул. Мала Житомирська, № 14, де 1894 при­дбав садибу та звів триповерх. будинок, виконували іконописні та різьбяр. роботи, виготовляли іконостаси. На за­проше­н­ня А. Прахова 1888–96 брав участь в оформлен­ні Володимир. собору в Києві (здійснював під­готовку стін під роз­писи, виготовляв меблі). Майстерня набула слави кращої на Пд. Рос. імперії, від­знач. золотими медалями ви­ставки у Варшаві, за участь в упорядкуван­ні собору св. Володимира в Києві. Створив іконостаси для церкви Воскресі­н­ня Господнього в Ковелі (нині Волин. обл., 1877), Хрестовоздвижен. церкви в Луцьку (1890), Свято-Воскресен. собору в Рівному (1895), Олександро-Невського собору в Баку (1898), Волин. духов. семінарії в Житомирі (1902), церкви Дмитра Солунського в с. Журавники (нині Горохів. р-ну Волин. обл., 1904–05), церкви Івана Листвичника у Варшаві (1905), церкви св. Єлизавети в Києві (1910). Його твори сакрал. мистецтва по­значені рисами неокласицизму та неовізантизму. Писав ікони, картини на реліг. тематику.

Літ.: Ворона Б. Стилістичні та композиційні особливості іконостасів майстерні Олександра Мурашка // Вісн. Львів. АМ. 2004. Вип. 28; Членова Л. Г. Олександр Мурашко. Сторінки життя і творчості. К., 2005.

О. Б. Жбанкова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю