МУ́РМАНОВ Маркоз Васильович (04. 03. 1951, Тбілісі) — архітектор. Дійсний член Укр. академії архітектури (1996). Заслужений архітектор України (1999). Заслужений діяч мистецтв Польщі (2005). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2001). Лауреат низки архіт. бієнале та конкурсів. Приз «Золотий дельфін» Між­нар. трієнале у Софії (1997). Член НСАУ (1988). Закін. Харків. інж.-буд. ін­ститут (1978; викл. В. Кравець, О. Тіц). Проектував 1978–97 індивід. житл. будинки та дачі на тер. Одес. обл. 1994–2003 — нач. Гол. упр. містобудува­н­ня та архітектури Одес. облдерж­адміністрації, гол. арх. Одес. обл. 1999 — голова ради гол. архітекторів України. 2003 — за­ступник Одес. міського голови; 2004 — нач. упр. архітектури та містобудува­н­ня, гол. арх. міста. Реконструював 1983 церкву св. Миколая та центр. частину с. Старокозаче (Білгород-Дністров. р-н), 2000 — храм св. Віктора у смт Авангард (Овід­іопол. р-н; обидва — Одес. обл.). Автор проектів меморіалу загиблим воїнам під час 2-ї світової вій­ни у с. Петродолинське (1989) та стели загиблим воїнам-односельцям у с. Сухий Лиман (1987; обидва — Овід­іопол. р-н), типового проекту православ. церкви для сіл Одес. обл. (2000); в Одесі: проектів церков євангел. християн-баптистів на вул. Левітана (1991) та вул. Картамишевська (1996), Ново­апостол. церкви, церкви св. Тетяни (обидві — 1998), адм.-офіс. центру (2005); центру Між­нар. академії архітектури в Тал­лахас­сі (шт. Флорида, США, 1994), молитов. будинку християн євангел. віри у м. Білгород-Дністровський (1999), церков євангел. християн-баптистів у с. Кулевча Сарат. р-ну Одес. обл. (обидві — 2000). Спроектував мемор. дошку журналісту Б. Деревʼянку (1998), памʼятники — Г. Ма- разлі, Молодому поколін­ню, А. Міцкевичу (усі — 2004) в Одесі, генералу С. Тучкову в м. Ізмаїл (Одес. обл., 1998); герб, корогву і прапор Одес. обл. (2002). Роз­робив правила планува­н­ня та забудови сільс. насел. пунктів Одес. обл. (1994).