КІ́РОВСЬКЕ (до 1945 — Іслам-Терек) — селище міського типу АР Крим, райцентр. Знаходиться за 100 км від Сімферополя та за 20 км від автомагістралі Сімферополь–Новоросійськ. Площа 5,9 км2. Населе­н­ня 7465 осіб (2001, складає 97,9 % до 1989), пере­важно росіяни, кримські татари та українці, проживають також білоруси, греки, молдовани, вірмени, поляки. Залізнична станція. У околицях сучасного смт виявлено кремнієві знаря­д­дя праці та кургани епохи бронзи (2 тисячі до н. е.). Уперше Іслам-Терек (Іслам-Дерек) згадується у писемних джерелах 1783. До при­єд­на­н­ня Криму до Російської імперії входив до складу Ески-Кримського кадилика Кефінського ка­ймаканства. У 1840-х роках на землях Іслам-Терека виникла німецька колонія. Згодом від неї від­окремилися висілки, які отримали назву Нейдорф. 1864 в Іслам-Тереці у 20-ти дворах мешкало 128 осіб. На­прикінці 1880-х років тут нараховувалося 209, 1915 — 212 жителів. У 1890-х роках за 1 км від села роз­почалося будівництво залізниці. 1895 побудовано залізничну станцію, при якій виник населений пункт (згодом при­єд­нано до Іслам-Терека). У січні 1918 в селі встановлено більшовицьку владу. 1921–25 Іслам-Терек входив до різних сільських рад. Від 1925 — центр сільської ради. 1926 мешкало 376 (268 німців, 60 росіян, 14 українців, 7 кримських татар), 1939 — 1892, 1959 — близько 5,5 тисячі, 1970 — 5,6 тисячі, 1979 — 6,7 тисячі осіб. Жителі за­знали сталінських ре­пресій. Від 1935 — райцентр. Від 2 листопада 1941 до 13 квітня 1943 — під німецько-фашистською окупацією. Діяло під­пі­л­ля. 1944 сюди прибула значна кількість пере­селенців з Курської, Тамбовської, Орловської областей, Краснодарського краю (усі — РФ), Київської області. Від 1945 — сучасна назва. Від 1958 — смт. 1962 у К. збудовано ра­йон­ну електро­станцію, комбікормовий завод, хлібозавод. Нині у смт промислові під­приємства не працюють. Основу економіки складають заклади торгівлі, громадського харчува­н­ня, сфери послуг. У К. — 2 загальноосвітні школи, дитсадок, між­регіональний притулок республіканського значе­н­ня для неповнолітніх; центр дитячої творчості, ра­йон­ний Будинок культури, кінотеатр, центральна ра­йон­на бібліотека, дитяча бібліотека, музична школа; центральна ра­йон­на лікарня з поліклінікою; ДЮСШ; готель; від­діле­н­ня 2-х банків. Функціонують 9 колективів художньої самодіяльності. Виходить газета "«Кировец». Релігійні громади: православна, мусульманська, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. Встановлено меморіал «Скорботна мати» на братському похован­ні неві­домих радянських воїнів, які загинули під час 2-ї світової війни. До війни між СРСР і нацистською Німеч­чиною у Кіровській МТС працював Герой Радянського Союзу І. Красносельський.