Мурованокуриловецький район

МУРОВАНО­КУРИЛОВЕ́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Він­ницької області. На Пд. Зх. межує із Сокирян. р-ном Чернів. обл., на Зх. — з Новоушиц. р-ном Хмельн. обл., на Пн. — з Барським, на Сх. — з Шаргород., на Пд. — з Могилів-Поділ. р-нами Вінн. обл. Утвор. 1923. У 1923–30 — у складі Могилів-Поділ. округи; від 1932 — Вінн. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1959 до М. р. при­єд­нано частину Копайгород. р-ну. 1962–66 насел. пункти Мурованокуриловеч­чини входили до Барського р-ну. 2016 від­новлено істор. назви сіл Берлядка та Камʼянець­кі Хутори, що у рад. час були перейм. на Петрівку та Ленінську Слободу. Площа 886,47 км² (становить 3,4 % тер. області). За пере­писом насел. 2001, проживали 32 768 осіб (складає 83,5 % до 1989): українців — 98,51 %, росіян — 1,07 %, молдован — 0,1 %, білорусів — 0,09 %, вірмен — 0,06 %; станом на 1 січня 2018 — 24 919 осіб. У складі р-ну — смт Муровані Курилівці та 59 сіл (див. Жван, Котюжани, Лучинець, Попелюхи, Снітків). Лежить у сх. частині Поді­л­ля, на схилах Подільської височини. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина, роз­членована балками та річк. долинами. Роз­ві­дано поклади гранітів, гравію, кварцитів, вапняків, глини, пісковиків, піску, крейди, флюоритів і фосфоритів; є джерела мінерал. вод. Протікають Дністер (на пд.-зх. межі р-ну) з притоками Лядова, Жван, Немія, Караєць і Батіг. Ґрунти пере­важно сірі лісові та чорноземні. Ви­окремлюють Новоушиц.-Мурованокуриловец. геоботан. р-н Він­ницького (центральноподільсь­кого) геоботанічного округу. У лісах (понад 12 тис. га) ростуть дуби, граби, ясени, клени, липи, берези. Обʼєкти природно-заповід. фонду: нац. значе­н­ня — памʼятка садово-парк. мистецтва Немерчанський парк (охороняється від 1960, 20 га); місц. — заповід­ні ур­очища Богушево (від 1979, 18 га, побл. с. Вищеольчедаїв), Бучина (від 1983, 6 га, Галайковец. сільс. рада), Шкаліків яр (від 1985, 24 га, побл. с. Роз­долівка), заказники Значок (від 1978, 63 га, побл. с. Вищеольчедаїв), Над­дністрянський (від 1990, 709 га, побл. с. Над­дністрянське), Долина ірисів (від 2013, 13,7 га, Снітків. сільс. рада), Дюшка (побл. с. Жван), Красне (обидва — по 40 га), Криничка (26 га; обидва — побл. с. Галайківці; усі — від 2016; усі — ботан.), Пере­ладино (гідрол., від 1983, 180 га, побл. с. Житники), Дністер (від 2002, 436,9 га, побл. сіл Жван і Над­дністрянське), Караєцький (60 га), Яришівська гора (130,2 га; обидва — від 2014, побл. с. Рівне; усі — ландшафтні), памʼятки природи Верх­ньо­протерозойські осадові породи (від 1972, 1 га), Ольчедаївські шари (від 1981, 0,5 га; обидві — геол., побл. с. Вищеольчедаїв), Дуби-велетні (від 1972, Петриман. сільс. рада), Ясени (від 1983; обидві — ботан.), Джерело Теребіж (гідрол., від 1984; обидві — побл. с. Михайлівці), памʼятки са­дово-парк. мистецтва Михайлів. парк (від 1972, 22 га), парк «Вік­торія» (від 1995, 11 га, с. Котюжани). Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі. Пл. орних земель 49,4 тис. га. Працюють 22 с.-г. під­приємства та 21 фермер. госп-во. Валове виробництво цукр. буряків становить бл. 97 тис. т, кукурудзи — 47 тис. т, озимої пшениці — 41 тис. т, соняшнику — 18 тис. т, озимого ріпаку — 19 тис. т, сої — 7 тис. т. Найвищу урожайність зерн. культур і цукр. буряку забезпечують агрофірма «Рубанський», під­приємство «Бонас», фермер. господарства «Велес-Віта», «Вищеольчедаївське», «Добробут», «Олімп» і «Стріла». Госп-ва всіх форм власності р-ну утримують 6354 голови великої рогатої худоби (з них 3688 корів), 5232 свині, 1511 овець і кіз, 75,5 тис. голів птиці всіх видів. Садівництвом і ягідництвом за­ймаються під­приємства «Агро-сад», «Тріада-МК», фермер. господарства «Агро-С» і «Еко-Фрукти». За остан­ні роки закладено 235 га садів і 24 га ягідників. Функціонують залізнична ст. Котюжани та залізнич. зупин. пункт Немерчі (до 2013 — ст. Немерче). У М. р. — 21 заг.-осв. (з них 14 навч.-вихов. комплексів) і 10 до­шкіл. навч. закладів; Мурованокуриловецький крає­знавчий музей ім. Ф. Коновалюка, рай. Будинок культури, 38 сільс. клуб. закладів, рай. б-ки для дорослих і дітей, 22 сільс. б-ки; рай. лікарня, 7 лікар. амбулаторій, 26 фельд­шер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Наше Придністровʼя». Присвоєно зва­н­ня «народний» чол. вокал. ансамблю «Рівненські козаки» Рівнен. Будинку культури, фольклорно-етногр. ансамблям «Площаночка» (обидва — 1990) і «Млинівські молодиці» (1999) Плосків. клубу, хор. гуртам «Немерчанка» Немерчан. Будинку культури (1998), «Дивосвіт» Над­дністрян. Будинку культури (2005) та Бахтин. Будинку культури (2006). Памʼятки архітектури: нац. значе­н­ня — дзвіниця Микол. церкви (2-а пол. 19 ст.), палац К. Ценіної та міст (поч. 20 ст.) у с. Котюжани; місц. — Михайлів. костел (1802), церква Покрови Богородиці (1833) у с. Вербовець, особняк цукрозаводчика у с. Вищеольчедаїв (2-а пол. 19 ст.), церква Різдва Богородиці (1854), садиб. будинок Колосовських (19 ст.) у с. Вінож, Михайлів. церква у с. Житники (1886), церква Олександра Невського у с. Знаменівка (1889), костел Святої Трійці у с. Лучинець (1743–1860), палац Собанських у с. Михайлівці (кін. 18 — поч. 19 ст.), садиба Росцишевських у с. Рівне (серед. 19 ст.). У с. Снітків збереглися каплиця-усипальниця Дзєржків (1800), костел (1857; від 1966 — Будинок культури), т. зв. біла (земська) та червона школи (поч. 20 ст.). Функціонують 52 реліг. громади. Памʼятки археології: нац. значе­н­ня — городища у селах Дерешова (ран­ній заліз. вік, скіф. культура, 9–4 ст. до н. е.) та Попелюхи (давньорус. час); поселе­н­ня епохи бронзи у с. Біляни (10–9 ст. до н. е.), поселе­н­ня трипіл. культури у селах Вищеольчедаїв, Дерешова, Котюжани, Пере­коринці, поселе­н­ня черняхів. культури у селах Обухів і Привітне. Серед видат. уродженців — матеріало­знавець, фахівець у галузі електрозварюва­н­ня, академік НАНУ Д. Дудко (с. Попелюхи), фахівець у галузі енергетики В. Здановський (с. Лучинець), фахівець у галузі фіз. оптики М. Кац (с. Снітків), математик М. Працьовитий (с. Бахтин), військ. лікар, мікробіо­лог В. Власенко (с. Вино­градне), лікар-терапевт М. Колісник (с. Морозівка), провізор, економіст М. Слободянюк (с. Дерешова), агрономи П. Івончик (с. Лучинчик), О. Смаглій (с. Михайлівці), А. Якименко (с. Конищів), агрохімік, фахівець у галузі плодівництва П. Копитко (с. Долиняни), біо­логи П. Мельник (с. Котюжани), В. Позур (с. Морозівка), літературо­знавці А. Гуляк (с. Привітне), Н. Мафтин (с. Михайлівці), мово­знавець, церк. діяч І. Губаржевський (с. Дерешова), педагог, мово­знавець Б. Кучинсь­кий (с. Немерче), історики О. За­шкільняк (с. Лучинчик), Г. Рудий (с. Немерче); поетеса, громад. діячка, засл. діяч мистецтв України Г. Чубач (с. Плоске), поет І. Гонтар (с. Біляни), пере­кладач П. Гордійчук (с. Долиняни), прозаїк В. Мельник (с. Курашівці), журналіст, письмен­ник В. Симакович (с. Бахтин); живописці, графіки О. Городинська (с. Конищів), В. Дядинюк (с. Лучинець), Ф. Коновалюк (с. Ягідне), О. Красильникова (с. Михайлівці), архітектор, майстер різьбле­н­ня на дереві М. Карпанюк (с. Немерче), майстер худож. обробле­н­ня дерева М. Панько (с. Морозівка); театро­знавець Л. Барабан (с. Кривохижинці), мистецтво­знавець, фольклорист А. Сторожук (с. Новосілка), куль­турно-мист. діяч, засл. арт. України С. Городинський (с. Долиняни); учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу Г. Бондар (с. Лучинець), Ф. Горенчук (с. Петримани). Із с. Котюжани повʼязані життя та діяльність крає­знавця, колекціонера В. Побуґ-Ґурського; поетів В. Гарвасюка та Т. Коноваленко. У с. Снітків похов. зоолог М. Любичанківський. Л. Заболотна та П. Лавриненко удостоєні зва­н­ня засл. вчителя УРСР, Л. Драганюк — засл. працівника культури України, Н. Печенюк — засл. лікаря УРСР.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю