Мутин

Визначення і загальна характеристика

МУ́ТИН  — село Кролевецького району Сумської області. Мутин. сільс. раді підпорядк. села Горохове, Жабкине, Кащенкове, Кубахове, Отрохове та Хоменкове. М. знаходиться на правому березі Сейму (бас. Дніпра), за 19 км від райцентру та залізнич. ст. Кролевець. Через село протікає мала р. Мутинка (довж. 2,2 км). Проходить автомобіл. шлях Кролевець–Пирятин. На сейм. лівобережжі — села Жолдаки, Новомутин і Прилужжя Конотоп. р-ну Сум. обл. і ботан. заказник місц. значення Мутинський, що від 1995 входить до Регіон. ландшафт. парку «Сеймський». За переписом насел. 2001, проживала 1431 особа; переважно українці. Є па­м’ятка археології місц. значення — городище Мутин (4 ст. до н. е.). 2009–10 за участі О. Лебедя, А. Карася, Г. Жарова, Р. Терпиловського досліджено Мутин. могильник, що складається з 15-ти поховань воїнів рубежу ер. За нар. переказами, назва села походить від першого поселенця козака Мута. М. засн. наприкінці 16 ст. У 1-й пол. 17 ст. належав польс. магнату Пісочинському. Згодом був зафіксований на карті франц. інж. Ґ. де Бопланом. У давні часи в селі існував монастир. У 19 — на поч. 20 ст. — волос. центр Кролевец. пов. Черніг. губ. 1859 було 367 дворів, мешкали 2594 особи; 1886 — відповідно 467 і 2673; 1893 — 546 і 3423. У 1863 відкрито школу. У 2-й пол. 19 ст. діяла церква, працювали 6 постоялих будинків, 5 лавок, відбувався щоріч. ярмарок. За Всерос. переписом насел. 1897, проживали 3647 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–30 — у складі Конотоп. округи; 1932–39 — Черніг., від 1939 — Сум. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фа­шист. окупацією. За участь жит. у рад. підпіл. русі нацисти спалили село. На фронтах 2-ї світової вій­ни та в партизан. загонах воювали 944 воїни-земляки, з них 433 загинули. Є 2 брат. могили. У М. містилася центр. садиба колгоспу «Україна», що вирощував зерн. культури, картоплю та цукр. буряки й спеціалізувався на м’ясо-молоч. тваринництві. Працювали цегел. завод і хлібозавод райспоживспілки. Нині функціонує філія «Присеймівська» с.-г. компанії «Нібулон». У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На Сумщині здобув популярність нар. жін. фольклор. ансамбль. Діє церква св. княгині Ольги. Встановлено пам’ятники воїнам-землякам і воїнам-визволителям, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Серед видат. уродженців — мово­знавець П. Горецький, математик В. Заславський, подружжя педагогів Олександр і Віра Курки; театрознавець, драматург, поет І. Добрушин; учасник 2-ї світової вій­ни, повний кавалер ордена Слави В. Самко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю