МУ́ХІНА Віра Гнатівна (19. 06(01. 07). 1889, Риґа — 06. 10. 1953, Москва) — скульпторка. Народний художник СРСР (1943). Дійсний член АМ СРСР (1947). Сталінcька премія (1941, 1943, 1946, 1951, 1952). На­вчалася у приватних студіях К. Юона (1909–11) та І. Машкова (1911–12), у Парижі (1912–14; кл. Е.-А. Бурделя). Подорожувала по Італії, ви­вчала скульптури та живопис Ренесансу. 1923 разом з О. Екс­тер оформила павіль­йон г. «Известия» на першій Всеросійській сільськогосподарській ку­старно-промисловій ви­ставці в Москві. Викладач Московського вищого художньо-промислового училища (1926–27) та Вищого художньо-технічного ін­ституту (1926–30). Основні галузі — монументальна, станкова, декоративна пластика. Брала участь у здійснен­ні плану монументальної пропаганди. У мас­штабних композиціях утілювала су­спільні та громадянські ідеї свого часу, за­стосовувала концептуальні та архітектонічні ріше­н­ня кубізму. 

Для Між­народного конкурсу на проект памʼятника Т. Шевченку в Харкові (1930, спів­автор В. Мел­лер) під­готувала 2 варіанти. У 1-му за­пропонувала обʼ­єд­нати монумент із водо­граєм, створивши цілісний архітектурний ансамбль на май­дані М. Тевелєва в Харкові з памʼятником Т. Шевченку в центрі. По­стать поета роз­ташована на дво­ступінчастому постаменті, на його нижній сходинці — фігури запряжених волів; поет — в українському одязі, його по­гляд сумний і зосереджений. У 2-му варіанті — він у сюртуці, роз­гніваний, із під­нятою догори рукою. По­стать Т. Шевченка, який сидить, установлено на високому дво­ступінчастому постаменті; її доповнювали дві багатофігурні композиції за мотивами його поезій, роз­міщені на стилобаті памʼятника. Прагнула втілити образ поета як духовного провід­ника українського народу. 

Її скульптурна група «Робітник і колгоспниця» (1937, ідей. задум арх. Б. Йофана; для рад. павіль­йону на Всесвіт. ви­ставці у Парижі, 1937) стала символом мистецтва доби соцреалізму, створена із за­стосува­н­ням індустріальних методів збира­н­ня, зокрема електрозварюва­н­ня, демонструвала технологічні досягне­н­ня в скульптурі. 1939 монумент встановлено на ВДНГ у Москві; від 1947 — емблема кіностудії «Мосфільм». 

У Ризі від­крито памʼятну дошку на будинку, де народилася скульпторка. У Феодосії (нині АР Крим, жила 1892–1904) від­крито музей Мухіної, встановлено меморіальну дошку.