ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Мяло Інна Олегівна

МЯ́ЛО Інна Олегівна (16. 02. 1960, Миколаїв) — живописець, дизайнер, модельєр, майстриня декоративного мистецтва. Срібна медаль ВДНГ СРСР (Москва, 1988). Член Спілки дизайнерів України (1998), НСХУ (2005). Закін. Моск. текстил. інститут (1987; викл. В. Диминський, Т. Козлова). Працювала художником-модельєром трикотаж. об’єдн. «Аура», художником Микол. укр. театру драми і муз. комедії (від 1992), викл. Микол. філії Київ. університету культури та мистецтв (1994–99). Оформляла вистави, розробляла костюми та плакати, програми до вистав. Оформила кн. «Мысли из ребра» Є. Мішанкіної (Н., 2006). Співпрацює з асоц. «Альянс Франсез» (від 1994). Автор. колекція у техніці гарячого батика на презентації «Мода — моя професія» 1999 в Москві відзначена спец. дипломом «За ексклюзив». Основні галузі — станк. живопис (в експресив. стилі) та графіка, декор.-ужитк. мистецтво, дизайн. Учасниця обл., всеукр. худож. виставок і пленерів від 1988. Персон. — у Миколаєві (1989, 1993, 2003, 2005, 2010–13, 2017). Захоплюється розписом пасхал. крашанок, на яких зображує ікони. Деякі роботи зберігаються у Микол. худож. і краєзн. музеях, Микол. музеї суднобудування та флоту, Очаків. музеї мариніст. живопису та Вознесен. ХМ (обидва — Микол. обл.).

Додаткові відомості

Основні твори
серії матрьошок (по 15–20 шт.) — «Лукомор’я» (1993), «Казка про царя Салтана» (1994), «Мереживо душі» (2001), «Малахітова скринька», «Весільна колекція» (обидві — 2003); панно — «Лілії» (1993), «Дух вічності» (1994, Франц. культур. центр у Києві), «Врожай» (актовий зал Микол. порт. елеватора), «Різниця часу» (фірма «Нібулон»; обидва — Миколаїв, 1996); колекції одягу (1996, 1999); живопис — «Смак Перемоги», «Оксана» (обидва — 2005), триптих «Віра, Надія, Любов» (2007), «Кафе у Балаклаві» (2008), «Як ніхто інший» (2010); серії — «Директори Миколаївської астрономічної обсерваторії» (2006), «Право на життя» (2008), «Кінбурн» (2008–10), «Розмова з Янголом-охоронцем» (2009), «Сад каменів» (2011), «Миколаївський морський порт» (від 2012).

Рекомендована література

  1. Микулова Є. Гра зі свідомістю: вернісаж І. Мяло // Рідне Прибужжя. 2003, 9 груд.;
  2. Дробышева О. Инна Мяло: путь к себе // Горожанин. 2005. № 5;
  3. Христова Н. Синий Крым и голубой Кинбурн Инны Мяло // Веч. Николаев. 2008, 4 нояб.;
  4. Порфир’єва Г. Інна Мяло: штрихи до самопізнання // ГУ. 2010, 5 берез.;
  5. Смирнова Н. Измеряя время: творчество И. Мяло // Вест. Прибужья. 2010, 18 марта;
  6. Художники Миколаївщини: 40 р. на твор. ниві: Альбом. М., 2013.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2020
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
живописець
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
70486
Вплив статті на популяризацію знань:
80
Бібліографічний опис:

Мяло Інна Олегівна / О. К. Приходько // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70486.

Mialo Inna Olehivna / O. K. Prykhodko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020. – Available at: https://esu.com.ua/article-70486.

Завантажити бібліографічний опис

Cтежка
Людина  |  2025
Р. Д. Бащенко, М. І. Гаврилюк
Євдокименко
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Г. Добробоженко
Євдокимов
Людина  |  Том 9  |  2009
Р. Г. Клименко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору