Мункачі Міхай

МУ́НКАЧІ Міхай (справж. — Ліб; 20. 02. 1844, м. Мукачеве, нині Закарп. обл. — 01. 05. 1900, м. Енденіх, Німеччина) — живописець, педагог. Навч. у Віден. (1865), Мюнхен. (1868) АМ, у Дюссельдорфі у Л. Кнауса (1868–69). Учасник мистецьких виставок від 1870-х рр. Від 1872 — у Парижі. Автор реаліст. картин про життя угор. народу, історію боротьби за незалежність Угорщини 1848–49, психол. портретів сучасників, діячів культури та мистецтва, політ. діячів, багатофігур. масштаб. епіч. полотен на біблійну тематику, камер. натюрмортів. Серед учнів — І. Ревес, О. та П. Сведовські. 1994 ЮНЕСКО оголошено роком М. У Мукачевому 1994 йому встановлено пам’ятник (скульптор М. Белень), 2007 проведено виставку творів М. з приват. колекції.

Тв.: «Прощання Петефі з батьківською домівкою» (1866), «Буря в степу», «Бій під Ішаґесом» (обидва — 1867), «Паводок» (1868), «Позіхаючий інаш» (1869), «Камера смертника» (1870), «Збирачка хмизу», «Нічні волоцюги», «Жінка, яка збиває масло», «В осінньому парку», «Повернення додому чоловіка-п’яниці», «Прощання», «Циганський табір» (усі — 1873), «Ломбард» (1874), «У майстерні» (1876), «Паризький салон» (1877), «Мільтон, який диктує своїм донькам поему “Втрачений рай”», «Музична кімната» (обидва — 1878), «Відвідувачі дитини», «Післяобідній візит» (обидва — 1879), «Христос перед Пилатом», «Голгофа», «Це людина» (усі — 1880-і рр.), «Букет» (1881), «Сутінки» (1882), «Кардинал Л. Гайнальд» (1884), «Ф. Ліст» (1886), «Помираючий В.-А. Моцарт» (1888), «Віднайдення батьківщини» (1894), «Страйк» (1895).

Літ.: Алешина Л. С. Михай Мункачи. Москва, 1960; Біксей Л. І., Кобаль Л. Міхай Мункачі: 110-річчя від дня смерті видат. живописця (1844–1900) // Календар краєзн. пам’ят. дат 2010. Уж., 2010; Лендьєл І. І. Повернення додому Міхая Мункачі. Уж., 2011; Олашин М. В. Шлях Міхая Мункачі до світової слави проліг через Мукачеве // Новини Закарпаття. 2012, 18 серп.

Л. І. Біксей

Основні твори

«Прощання Петефі з батьківською домівкою» (1866), «Буря в степу», «Бій під Ішаґесом» (обидва – 1867), «Паводок» (1868), «Позіхаючий інаш» (1869), «Камера смертника» (1870), «Збирачка хмизу», «Нічні волоцюги», «Жінка, яка збиває масло», «В осінньому парку», «Повернення додому чоловіка-п’яниці», «Прощання», «Циганський табір» (усі – 1873), «Ломбард» (1874), «У майстерні» (1876), «Паризький салон» (1877), «Мільтон, який диктує своїм донькам поему “Втрачений рай”», «Музична кімната» (обидва – 1878), «Відвідувачі дитини», «Післяобідній візит» (обидва – 1879), «Христос перед Пилатом», «Голгофа», «Це людина» (усі – 1880-і рр.), «Букет» (1881), «Сутінки» (1882), «Кардинал Л. Гайнальд» (1884), «Ф. Ліст» (1886), «Помираючий В.-А. Моцарт» (1888), «Віднайдення батьківщини» (1894), «Страйк» (1895).