Мучник Леонід Овсійович

МУ́ЧНИК Леонід Овсійович (05(17). 12. 1896, Одеса — 08. 01. 1966, там само) — живописець і педагог. Член СХУ (кін. 1930-х рр.). Закін. в Одесі художні училище (1914; викл. К. Костанді, Г. Ладиженський) та інститут (1926; викл. П. Волокидін). Відтоді — викладач Одес. худож. інституту (1935–61 — професор кафедри живопису) та худож. училища (1949–66 — керівник живопис. майстерні). Основна галузь — станк. живопис. Учасник обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1925. Персон. — в Одесі (1962). Автор багатофігур. композицій про істор. події Чорномор. флоту, мор. і міських пейзажів, натюрмортів у реаліст. стилі. Полотна М. відзначаються істор. достовірністю, яскравою колір. гамою. Деякі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Одес. і Харків. ХМ. Серед учнів — О. Ацманчук, В. Власов, К. Ломикін, А. Сорока, М. Тодоров, К. Філатов.

Тв.: монум. розпис в Одес. артшколі (1923, збитий 1930); живопис — «Підвіз провіанту до броненосця “Потьомкін” у 1905 році» (1934), «Свіжий вітер (Буря на морі)» (1935), «Повстання на крейсері “Очаків”» (1937), «Загибель ескадри» (1938), «Ялтинський порт» (1942), «Море» (1946), «Потьомкінці виносять на берег тіло вбитого Г. Вакуленчука» (1947–57), «Ми ще повернемося!» (1947), «Хризантеми» (1948), «Двоє» (1949), «Штормовий вечір», «Новий Світ. Крим», «Набережна Ялти» (усі — 1950), «Опівдні», «У порту. Одеса» (обидва — 1951), «Скелі, освітлені сонцем» (1952), «У відкритому морі» (1954), «Бузок цвіте», «Двоє на березі моря», «Лагодять сіті» (усі — 1955), «Берег моря» (1956), «У горах» (1958), «Сонячний ранок» (1959), «Гурзуф» (1961).

Літ.: Котляр М. Леонід Євсейович Мучник // ОМ. 1940. № 5; Леонід Овсійович Мучник: Каталог. О., 1963; Басанець Т. Послідовники М. Л. Бойчука: «одеська майстерня» // Черный квадрат над Черным морем: Мат. к истории авангард. искусства Одессы. ХХ век. О., 2007.

І. М. Блюміна, Т. В. Басанець

Основні твори

монум. розпис в Одес. артшколі (1923, збитий 1930); живопис – «Підвіз провіанту до броненосця “Потьомкін” у 1905 році» (1934), «Свіжий вітер (Буря на морі)» (1935), «Повстання на крейсері “Очаків”» (1937), «Загибель ескадри» (1938), «Ялтинський порт» (1942), «Море» (1946), «Потьомкінці виносять на берег тіло вбитого Г. Вакуленчука» (1947–57), «Ми ще повернемося!» (1947), «Хризантеми» (1948), «Двоє» (1949), «Штормовий вечір», «Новий Світ. Крим», «Набережна Ялти» (усі – 1950), «Опівдні», «У порту. Одеса» (обидва – 1951), «Скелі, освітлені сонцем» (1952), «У відкритому морі» (1954), «Бузок цвіте», «Двоє на березі моря», «Лагодять сіті» (усі – 1955), «Берег моря» (1956), «У горах» (1958), «Сонячний ранок» (1959), «Гурзуф» (1961).