Наслєдов Дмитро Миколайович
Визначення і загальна характеристика
НАСЛЄ́ДОВ Дмитро Миколайович (12(25). 08. 1903, Київ — 08. 01. 1975, Ленінград, нині С.-Петербург) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1935). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1964). Ленін. премія (1964), Державна премія СРСР (1974). Закін. Київський університет (1924). Відтоді працював у Київ. рентґенів. інституті: 1928–30 — зав. лаб. дозиметрії рентґенів. променів; водночас 1927–30 — доцент кафедри фізики Київ. університету. Брав активну участь у роботі міжміського наук. семінару з фізики (кер. — О. Ґольдман) при н.-д. каф. Київ. політех. інституту (1924–30); за київ. період опублікував 15 наук. робіт в іноз. та рад. часописах. 1930 на запрошення А. Йоффе переїхав на роботу в Ленінгр. фіз.-тех. інститут: 1931–37 — зав. відділ. заг. фізики, 1947–57 — заступник директора з наукової роботи; за сумісн. 1932–34 — заступник завідувач кафедри фізики та нач. н.-д. сектору Політех. інституту; 1937–39 — зав. лаб. № 16 НДІ № 8 Наркомату оборон. промисловості; 1939–47 — завідувач кафедри експерим. фізики Військ. електротех. академії (усі — Ленінград). Досліджував фіз. властивості селену та випрямлячів на його основі, що сприяло налагодженню їхнього серій. виробництва в СРСР. Разом з ін. вченими провів масштабні дослідж. з вирощування кристалів AIIIBV, очищення їх від домішок, комплексне вивчення фіз.-хім. властивостей та створення приладів на їхній основі (вирощені монокристали визнані найчистішими у світі). Створив наук. школу з фіз. та тех. напівпровідник. сполук AIIIBV. Був учасником і організатором низки міжнар. конгресів із напівпровідників. Почес. чл. Франц. фіз.-хім. товариства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Твердые выпрямители и фотоэлементы. Ленинград; Москва, 1933 (співавт.); Курс общей физики. Т. 1. Москва; Ленинград, 1941 (співавт.); Конспект лекций по физике (оптика и строение атома). Ленинград, 1947; Электрические свойства некоторых соединений третьей и пятой групп периодической системы элементов // Изв. АН СССР. Сер. физ. 1956. Т. 20, № 12 (співавт.); Полупроводники. Москва, 1959; Структура спектра собственного рекомбинационного излучения арсенида галлия // ФТТ. 1962. Т. 4, № 11 (співавт.); Спектральные характеристики фотоэлементов из арсенида галлия // Там само. 1965. Т. 7, № 1 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
