Наслєдов Дмитро Миколайович

НАСЛЄ́ДОВ Дмитро Микола­йович (12(25). 08. 1903, Київ — 08. 01. 1975, Ленін­град, нині С.-Пе­тербург) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1940), професор (1935). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1964). Ленін. премія (1964), Державна премія СРСР (1974). Закін. Київський університет (1924). Від­тоді працював у Київ. рентґенів. ін­ституті: 1928–30 — зав. лаб. дозиметрії рентґенів. променів; водночас 1927–30 — доцент кафедри фізики Київ. університету. Брав активну участь у роботі між­міського наук. семінару з фізики (кер. — О. Ґольдман) при н.-д. каф. Київ. політех. ін­ституту (1924–30); за київ. період опублікував 15 наук. робіт в іноз. та рад. часописах. 1930 на за­проше­н­ня А. Йоффе пере­їхав на роботу в Ленінгр. фіз.-тех. ін­ститут: 1931–37 — зав. від­діл. заг. фізики, 1947–57 — за­ступник директора з наукової роботи; за сумісництвом 1932–34 — за­ступник завідувач кафедри фізики та нач. н.-д. сектору Політех. ін­ституту; 1937–39 — зав. лаб. № 16 НДІ № 8 Наркомату оборон. промисловості; 1939–47 — завідувач кафедри екс­перим. фізики Військ. електротех. академії (усі — Ленін­град). Досліджував фіз. властивості селену та випрямлячів на його основі, що сприяло налагоджен­ню їхнього серій. виробництва в СРСР. Разом з ін. вченими провів мас­штабні дослідж. з вирощува­н­ня кри­сталів A^IIIB^V, очище­н­ня їх від домішок, комплексне ви­вче­н­ня фіз.-хім. властивостей та створе­н­ня приладів на їхній основі (вирощені монокри­стали ви­знані найчистішими у світі). Створив наук. школу з фіз. та тех. напів­провід­ник. сполук A^IIIB^V. Був учасником і організатором низки між­нар. кон­гресів із напів­провід­ників. Почес. чл. Франц. фіз.-хім. товариства.

Завантажити статтю