Розмір шрифту

A

Настрій

НА́СТРІЙ  — відносно стійкий психічний стан людини, для якого характерна наявність загального емоційного фону, що зумовлює виникнення й перебіг різних переживань і значною мірою впливає на її поведінку. Н. по-різному впливає на псих. процеси. На відміну від відчуттів, Н. завжди спрямов. на той чи ін. об’єкт (теперіш., майбут., минулий), часто виникає з певної причини, конкрет. приводу, виявляється в особливостях емоц. відгуку людини на будь-який вплив. Н. буває позитив. (веселий, життєрадіс., піднес.) або негатив. (сумний, пригніч.), а також з різною динамікою. Відносно стійкий Н. виникає внаслідок задоволення або незадоволення вагомих запитів і прагнень людини. Серед факторів, що визначають індивід. відмінності людей щодо швидкості зміни Н. та ін. його особливостей, важливе місце посідають характеристики темпераменту. Думка, що Н. панує над людиною і не підлягає вольовому контро­лю, не зовсім правильна, оскільки при ретел. самоаналізі можна розкрити чинники, що спричинили певний Н. Якщо Н. виражений негатив. емоц. фоном (поганий), можна виявити фактори, що його викликали, і спробувати їх усунути. Людина з досить сильною волею здатна мимоволі впливати на свій Н., прагнучи, щоб він не спричиняв негатив. впливу на її поведінку. Вміння керувати своїм Н. формують поступово, це важлива складова виховання.

Н. може бути рівним (ейтим.), піднесеним (гіпертим.), зниженим (гіпотим.), тривожним тощо. Заг. тоном Н. багато в чому визначають перебіг деяких псих. процесів, зокрема й мислення. Дифузність, відсутність чіткої усвідомленої прихильності до певних предметів чи процесів і достатня стійкість дозволяє вважати Н. окремим показником темпераменту. На відміну від ситуатив. емоцій та афектів, Н. є емоц. реакцією не на безпосередні наслідки конкрет. подій, а на їхнє значення для суб’єкта в контексті заг. життєвих планів, інтересів та очікувань. Сформов. Н., у свою чергу, може впливати на емоц. реакції залежно від подій, що відбуваються, відповідно змінюючи напрям думок, сприйняття (перцепція соц.) і поведінку. Залежно від рівня усвідомлення причин, що викликали конкрет. Н., його переживають або як нерозчленов. заг. фон (піднесений, пригнічений Н.), або як чітко ідентифіков. стан (нудьга, смуток, туга, страх або ж захоплення, радість та ін.). Уміння контролювати Н., знаходити і засвоювати способи його свідомого коригування (саморегуляція) — важливе завдання виховання та самовиховання. Безпричинне коливання Н. може мати патол. походження, зумовлене такими психол. властивостями, як підвищена тривожність, нестійкість, емоційність та ін. (характер, акцентуація, відчуття).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2020
Том ЕСУ:
22
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
70549
Вплив статті на популяризацію знань:
582
Бібліографічний опис:

Настрій / Т. П. Цапко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70549.

Nastrii / T. P. Tsapko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2020. – Available at: https://esu.com.ua/article-70549.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору