Натієв Олександр

НАТІ́ЄВ Олександр (1873 — 16. 06. 1919) — військовик. З походження грузин. Генеральний хорунжий ЗС Української Держави (1918). Закін. Костянтинів. артилер. училище (1894), Михайлів. артилер. академію. Учасник 1-ї світової війни. Останнє звання у рос. армії — генерал-майор (1917). Був нач. 4-ї українізов. артилер. бригади. В укр. армії від кін. 1917. Сформував окремий загін, що брав участь у боях в Києві у січні 1918. Від лютого того ж року — інспектор артилерії Окремого Запороз. загону; від березня — командир Запороз. дивізії Армії УНР, Запороз. корпусу Армії УНР. У період Української Держави — командир Запороз. бригади. У квітні 1918 у Харкові приймав спіл. укр.-нім. військ. парад з нагоди визволення міста від більшовиків. У жовтні 1918 звільнений із посади за влас. бажанням. Переїхав на Кавказ, де займався формуванням добровол. антибільшов. загонів. Загинув у бою. Ім’ям Н. названо провулок у Харкові.

Літ.: Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Л., 1928; Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років XX ст.). Л., 1992; Калинчук Д. Куди подівся генерал Натієв? // Укр. тиждень. 2013, 27 лип.

А. О. Буравченков