КІ́РХНЕР Петер (Kirchner Peter; 07. 07. 1932, м. Галле, Німеч­чина) — німецький літературо­знавець, пере­кладач. Між­народна премія імені І. Франка (1983). Закінчив Гал­льський університет (1954). Учень і послідовник Е. Вінтера. Працював у Берліні: науковий спів­робітник Німецької академії наук (1961–90); викладач української літератури на від­ділен­ні славістики Університету (1960–73). Досліджує українські, литовські і латиські літератури, німецько-російсько-українські літературні взаємини; художній доробок українських письмен­ників 17–20 ст., зокрема Ф. Прокоповича, С. Тодорського, Г. Сковороди, О. Духновича, Т. Шевченка, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана, Ірини Вільде, Л. Костенко, Д. Павличка, В. Симоненка, І. Драча, Є. Гуцала, В. Дрозда, В. Шевчука, В. Коротича. Із Е. Вінтером уперше упорядкував німецькомовні праці І. Франка і видав окремим збірником «Beiträge zur Geschichte und Kultur der Ukraine» («Матеріали до історії та культури України», 1963); упорядкував поетичну збірку «Eine Handvoll Hoffnung» М. Бажана («Пригорща надії», 1972) та «Ukrainische Pferde über Paris» І. Драча («Українські коні над Парижем», 1976; усі — Берлін). Брав участь у між­народних кон­гресах, конференціях і симпозіумах, присвячених ювілеям Т. Шевченка (Київ, 1961, 1984; Берлін, 1964), І. Франка (Львів, 1976), де виголосив про них ґрунтовні доповіді. У 1960–90-х роках друкував стат­ті про українську літературу, зокрема про Т. Шевченка, подаючи обʼєктивні спо­стереже­н­ня про значимість його поетичного й мистецького набутку для української та світової культур. До колективного дослідже­н­ня «Multinationale Sowjetliteratur» («Багатонаціональна радянська література», Берлін, 1975) написав роз­діли про творчість О. Довженка, О. Гончара, М. Стельмаха, Григора Тютюн­ника.